Спальні, школи, майстерні та власний культурний центр: у підземці Харкова створили міні-містечко

Загублений світ

Місто-герой Харків знаходиться усього у 50-ти кілометрах від російського кордону…

На початку повномасштабного вторгнення росія вже вважала Харків своїм, бо була впевнена, що візьме його одразу, проте захисники міста дали гідну відсіч і вигнали окупантів. Тоді росія почала ракетний терор Харкова.

За перші місяці великої війни терористична армія рф постійними обстрілами зруйнували та пошкодила 35% будинків мегаполісу, переважно багатоповерхівки. Тому харків’яни були вимушені буквально жити у метро.

Там вони створили справжнє підземне місто із спальнями, школами, майстернями та власним культурним центром. Кожна станція стала міні-поселенням з черговими та відповідальними за прибирання, воду та їжу.

«Регулярно мились вагони, у вбиральнях була чистота. Усі разом стежили за некерованою юрбою дітей. Приділяли малечі особливу увагу, і аби відволікти їх від війни, проводили розваги та майтер-класи. За кожною станцією була закріплена школа», - розповідають харків’яни.

Під землею харків’яни навчилися жити далі: одружувалися, співали разом з відомими артистами, які приїздили підтримувати їх.

Не пропусти, з 6 лютого, щопонеділка, о 17:00 на 2+2 виходитимуть прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.

Дивись також:

27032026
Хочеться просто впасти у крісло, взяти щось смачне і дозволити екрану поглинути всю вашу увагу. Саме для цього існує «кіно вихідного дня» — те, де пульс частішає, а сценарій не дає шансу на нудьгу. Що ж приготував ТБ-світ цього вікенду? 
27032026
У Китаї будівельники натрапили на те, що змінило уявлення про місцеву юрську фауну...
Японський антикваріат часто нагадує скриньку з подвійним дном, адже на дні чашки можна побачити обличчя жінки. Це не галюцинація і не гра тіней, а «літофанія» - втрачене мистецтво, яке сьогодні зводить з розуму колекціонерів та істориків.
Радянська пропаганда ліпила з нього постать без страху та докору. Для підлеглих він був справжнім небожителем, перед яким тремтіли коліна навіть у досвідчених інженерів. 
Ми звикли, що артефакти — це щось із часів Київської Русі або розкопок античних міст, проте справжня археологія іноді ховається у звичайній шафі.