Шпигун у кишені: як електронні пристрої слідкують за нами, а наші приватні дані продаються великим компаніям?

Загублений світ

Виявляється наші приватні данні практично не захищені…

Ви напевно помічали, що варто поговорити про погоду і вже незабаром побачите у телефоні рекламу парасольки або купальника. Розкажете колезі смішну історію про чотирилапого улюбленця і вже за кілька хвилин реклама запропонує вам корм для тварин. Так легко стати параноїком, але ви – нормальні. Просто кожне ваше слово ловлять електронні пристрої поруч із вами, у першу чергу це – телефони та ноутбуки. Через це у 2020 році на засіданні конгресу США керівники таких гігантів, як Google, Amazon, Facebook та Apple виправдовувалися перед американською владою.

Під час зустрічі підняли наступні питання, які хвилювали спільноту:

  • Чи знає телефон місцезнаходження власника?
  • Чи знають у компаніях адреси, імена та вік своїх користувачів, унікальні номери їх пристроїв, навігацію;
  • Чи є функціонал розпізнавання розмов та повідомлень?
  • Чи мають у компаніях доступ до вмісту повідомлень, листів, гуглдокументів?

І на усі ці запитання СЕО Google Сундар Пічай відповів – так! Виявляється наші приватні данні практично не захищені. Навіть якщо свідомо уникати надання добровільних згод. Все частіше компанії отримують доступ в односторонньому порядку.

«Наприклад, встановлюючи на планшет чи на телефон дитині якусь чергову гру, ви автоматично надаєте доступ до мікрофона, динаміку, журналу викликів, геолокації, якихось файлів на пристрої. І в більшості розробники таких додатків просто не залишають вибору і ми просто вимушені цією інформацією ділитися», - розповів дослідник інтернету речей Володимир Романюк.

Данні мільярдів людей є цінним матеріалом. Про наше особисте життя знають сторонні компанії і їх вміло використовують. Як саме – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Дивись також:

Досвід територіальної близькості з агресивним сусідом змушує держави мислити категоріями тотальної оборони. 
У колах світової фінансової та технологічної еліти сформувалася чітка стратегія порятунку на випадок глобального колапсу. 
30082026
Для археологів це роками виглядало майже моторошно: від людини, яка померла тисячі років тому, залишався скелет, а всередині черепа — дивовижно добре збережений мозок...
Історія знає чимало прикладів, коли критична інфраструктура міст раптово змінювала своє первісне призначення, щоб врятувати тисячі життів. 
На початку 20 століття архітектурне обличчя Києва формували переважно золоті бані церков та дзвіниць. Але у 1912 році над Хрещатиком височів силует, який змусив містян здивовано завмирати.