Рідинне дихання: у секретних лабораторіях вчені проводять дослідження з дихання організму під водою без кисню

Загублений світ

Ця здатність досліджена дуже мало, проте…

Якими б наполегливими не були тренування дайверів, генетично нам ніколи не надолужити фору мільйони років еволюції, котру мають морські ссавці. Однак людство не здається і у секретних лабораторіях провідних країн активно працюють над методом рідинного дихання.  

Поки що ця здатність досліджена дуже мало. Легені заповнюють рідиною на основі замінника плазми крові – перфторану. Такий «коктейль» має забезпечити дихання організму без жодної газової суміші.

Утім, метод залишається глибоко експериментальним. А деякі спеціалісти взагалі вважають його безперспективним, а у США застосування перфторану офіційно заборонено через його потенційну шкідливість для здоров'я людей і негативний вплив на навколишнє середовище.

Деякі дослідження показали, що перфторан може бути токсичним і має негативний вплив на здоров'я людей. Він може накопичуватися в організмі і пов'язаний з ризиком розвитку різних захворювань, включаючи рак, проблеми зі шлунково-кишковим трактом, репродуктивні порушення та інші.

Перфторан є стійким до розкладання в природі і може існувати протягом довгого часу. Це означає, що він може накопичуватися в воді, ґрунті, рослинах і тваринах, утворюючи потенційну загрозу для екосистем і водних ресурсів.

Проте, на планеті є люди, яким непотрібен не те, що перфторан, а й навіть кисневий балон аби пірнати на глибину і затримувати дихання на 10 хвилин. Хто вони – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Також не пропусти випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ» щодня на 2+2.

 Дивись також:

Досвід територіальної близькості з агресивним сусідом змушує держави мислити категоріями тотальної оборони. 
У колах світової фінансової та технологічної еліти сформувалася чітка стратегія порятунку на випадок глобального колапсу. 
30082026
Для археологів це роками виглядало майже моторошно: від людини, яка померла тисячі років тому, залишався скелет, а всередині черепа — дивовижно добре збережений мозок...
Історія знає чимало прикладів, коли критична інфраструктура міст раптово змінювала своє первісне призначення, щоб врятувати тисячі життів. 
На початку 20 століття архітектурне обличчя Києва формували переважно золоті бані церков та дзвіниць. Але у 1912 році над Хрещатиком височів силует, який змусив містян здивовано завмирати.