Привид, оточений веселкою: на 8-кілометровій висоті британські науковці втратили дар мови, коли побачили примару

Загублений світ

Сталося це у 1862 році під час встановлення рекорду висоти на повітряній кулі…

Британські науковці Джеймс Глейшер та Генрі Коксвіл у 1862 році встановили рекорд висоти, піднявшись повітряною кулею на понад 8 км вгору. І це був один із найзухваліших польотів за всю історію людства. Сміливці лише дивом уникли смерті у верхніх шарах атмосфери. Проте захопленню дослідників не було меж.

«Ми ніби стали громадянами неба, відокремленими від землі непрохідним бар'єром, - писали вчені про свої повітряні подорожі. – У цьому вищому світі, до якого ми там належали, стояла така дзвінка тиша, що здавалося, ніби тут вічно панують мир та спокій».

Дослідник розповідає про «неперевершену красу» хмар, які «часом утворювали нескінченно різноманітні та величні гряди». Тінь кулі на хмарах унизу була «ніби оточена вінцем, що переливається всіма кольорами веселки».

Проте найсильніше їх вразив привид, оточений веселкою, якого вони побачили в хмарах. Небо і у 21 сторіччі залишається найменш дослідженою частино Землі. Наприклад, що таке «диявольське» чи «боже» око, яке люди можуть побачити, коли дивляться на сонце? Подробиці – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Дивись також:

Військовослужбовці 58 окремої мотопіхотної бригади оприлюднили кадры з командно-спостережного пункту (КСП) свого стрілецького батальйону. 
Дослідження популяції койотів у американському Чикаго принесло науковому світу результати, які змусили переглянути базові принципи поведінки диких хижаків. 
Взаємодія людини з дикою природою часто базується на хибних романтичних уявленнях. В іспанській Барселоні ця ілюзія перетворилася на гостру міську проблему
22082026
Майже вісім кілометрів під поверхнею Тихого океану панують умови, які здаються непридатними для життя: абсолютна темрява, температура води трохи вище нуля та колосальний тиск...
Архітектурні злочини проти української спадщини часто чинилися під виглядом «благочестивого оновлення». Михайлівська церква у Переяславі, збудована у 1743–1750 роках, є видатним зразком українського бароко.