Привид, оточений веселкою: на 8-кілометровій висоті британські науковці втратили дар мови, коли побачили примару

Загублений світ

Сталося це у 1862 році під час встановлення рекорду висоти на повітряній кулі…

Британські науковці Джеймс Глейшер та Генрі Коксвіл у 1862 році встановили рекорд висоти, піднявшись повітряною кулею на понад 8 км вгору. І це був один із найзухваліших польотів за всю історію людства. Сміливці лише дивом уникли смерті у верхніх шарах атмосфери. Проте захопленню дослідників не було меж.

«Ми ніби стали громадянами неба, відокремленими від землі непрохідним бар'єром, - писали вчені про свої повітряні подорожі. – У цьому вищому світі, до якого ми там належали, стояла така дзвінка тиша, що здавалося, ніби тут вічно панують мир та спокій».

Дослідник розповідає про «неперевершену красу» хмар, які «часом утворювали нескінченно різноманітні та величні гряди». Тінь кулі на хмарах унизу була «ніби оточена вінцем, що переливається всіма кольорами веселки».

Проте найсильніше їх вразив привид, оточений веселкою, якого вони побачили в хмарах. Небо і у 21 сторіччі залишається найменш дослідженою частино Землі. Наприклад, що таке «диявольське» чи «боже» око, яке люди можуть побачити, коли дивляться на сонце? Подробиці – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Дивись також:

10072026
10 липня 1856 року народився Нікола Тесла — один із найвидатніших винахідників в історії, чиї розробки стали основою сучасних електромереж. 
09072026
10 липня 1913 року метеорологи зафіксували в каліфорнійській Долині Смерті температуру +56,7°C. Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) досі вважає цей показник абсолютним світовим рекордом. 
Століттями науковці вважали це місце лише черговою давньогрецькою вигадкою. Місто Геліка зникло з історичних мап за одну зимову ніч 373 року до нашої ери.
Про цю історичну локацію знають одиниці навіть у самій Німеччині. Менш ніж за 100 кілометрів на південний схід від Берліна захована унікальна пам'ятка — слов'янська фортеця Раддуш.
У масовій свідомості болота часто асоціюються з небезпекою. Проте для археологів це ідеальні природні капсули часу. Торф майже не руйнує матеріали, а навпаки — надійно їх консервує.
Інфрачервоне випромінювання та супутникові знімки дозволяють бачити крізь товщу ґрунту. Як сучасна космічна археологія виявляє приховані міста?