Привид, оточений веселкою: на 8-кілометровій висоті британські науковці втратили дар мови, коли побачили примару

Загублений світ

Сталося це у 1862 році під час встановлення рекорду висоти на повітряній кулі…

Британські науковці Джеймс Глейшер та Генрі Коксвіл у 1862 році встановили рекорд висоти, піднявшись повітряною кулею на понад 8 км вгору. І це був один із найзухваліших польотів за всю історію людства. Сміливці лише дивом уникли смерті у верхніх шарах атмосфери. Проте захопленню дослідників не було меж.

«Ми ніби стали громадянами неба, відокремленими від землі непрохідним бар'єром, - писали вчені про свої повітряні подорожі. – У цьому вищому світі, до якого ми там належали, стояла така дзвінка тиша, що здавалося, ніби тут вічно панують мир та спокій».

Дослідник розповідає про «неперевершену красу» хмар, які «часом утворювали нескінченно різноманітні та величні гряди». Тінь кулі на хмарах унизу була «ніби оточена вінцем, що переливається всіма кольорами веселки».

Проте найсильніше їх вразив привид, оточений веселкою, якого вони побачили в хмарах. Небо і у 21 сторіччі залишається найменш дослідженою частино Землі. Наприклад, що таке «диявольське» чи «боже» око, яке люди можуть побачити, коли дивляться на сонце? Подробиці – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Дивись також:

19062026
На Марсі знайшли сліди, які виглядають як відбиток величезного океану, що колись розливався по поверхні планети...
У румунському місті Констанца є статуя Овідію — останньому великому поету золотої доби римської літератури. Саме в цьому місці поет змушений був прожити останні десять років свого життя. 
19062026
Коли за позаду залишається важкі будні, мозок вимагає перезавантаження, але ніякої нудної рутини, складних побутових драм чи порожніх розмов. Тільки чистий драйв, перевірений часом екшен та історії, від яких частішає пульс. 
Близько півтора століття тому відомий британський розвідник, лінгвіст та відважний мандрівник Річард Бертон відкрив для західної цивілізації стародавній індійський трактат Камасутра. 
Видатний український історик та голова Центральної Ради УНР Михайло Грушевський у своїх працях без жодних прикрас охрестив Купала «святом весняного розгулу кохання й шлюбних зв'язків».