Підводне місто Геракліон: 14 тисяч предметів старовини та палац, де коронували Клеопатру

Загублений світ

У 21 столітті вчені продовжують відкривати нові таємниці давнього Єгипту…

І виявляється заради цього необов’язково просіювати пустелю. У 2000 році французький підводний археолог Фран Годьо та його команда після чотирьох років досліджень у Середземному морі знайшли давній мегаполіс. Місто Геракліон здається пішло під воду за лічені хвилини.    

«Щоб знайти місто, нам спочатку потрібно було вивчити усі існуючі документи по всьому світу. – згадує археолог – Потім ми зробили відеозйомку з дуже складним геофізичним устаткуванням і вона тривала два роки»

Годьо з командою виявили майже 14 тисяч предметів старовини з каменю, дерева та золота. А також – найбільшу античну флотилію за всю історію археології – 64 кораблі. Ба більше, на морському дні серед руїн археологи знайшли дві статуї досі невідомого фараона і його дружини.

«Завдяки історику Страбону нам відомо, що гавань Геракліона оточували острови і на одному з них знаходився палац Клеопатри», - каже Фран Годьо.

Підводні знахідки ідеально відповідають описи давнього вченого. Але згідно із дослідженнями, вони старші за Клеопатру на 200 років. Це одна із найвидатніших знахідок в історії давнього Єгипту. Вважається, що саме у цьому храмі була коронована Клеопатра. Подробиці – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Дивись також:

Китай вкотре довів, що вміє дивувати, поєднуючи тисячолітні традиції з фантастичними технологіями майбутнього, і не така давно вони перевершили самі себе, змусивши весь світ затамувати подих. Це було не просто красиво, а приголомшливо.
22032026
У новому секторі нещодавно відкритого некрополя у Римі дослідники виявили групу пізньоантичних поховань. 
22032026
У Сінгапурі фотограф Чуандо Тан відсвяткував 60-й день народження, але виглядає так, ніби йому лише 20...
Деякі твердження геологів підштовхують до сенсаційного висновку: Сфінкс стояв у пустелі ще тоді, коли самої пустелі не існувало.
Черкащина та Київщина в середині XVII століття нагадували порохову бочку, де ґніт підпалили з обох боків. Поки у Варшаві приймали чергові закони, на українських землях зріло розуміння: домовитися з системою не вийде.