Невидимі вороги авіації: чим вулкани небезпечні для літаків? 

Загублений світ

Тисячі метрів над землею, де повітря розріджене, а небо безмежне, панує своя стихія.

Але навіть у цій високій тиші є місце для небезпеки, ім'я якій – вулкан. Величезні гори, що сплять під тиском магми, можуть прокинутися будь-якої миті, перетворюючи політ на смертельну гру.

На північ від Кілауеа, де вічно димить Мауна-Лоа, дрімає Гуалалай, а поруч – згаслий Когала. І, звісно, велична Мауна-Кеа, «Біла гора», що на цілих 1355 метрів вища за Еверест, хоча її більша частина прихована під товщею океану. Ці вулкани – не просто геологічні утворення, а потенційні бомби сповільненої дії, готові вибухнути в будь-який момент. Як це сталося у 1982 році.

Boeing 747, що прямував з Лондона до Окленда, раптово втратив усі чотири двигуни. Причина – несподіване виверження вулкана, який викинув у небо хмару смертоносного попелу. Лайнер, щойно злетівши з Куала-Лумпура, опинився в епіцентрі катастрофи. Попіл, мов наждачний папір, пошкодив двигуни, і літак почав втрачати висоту. Лише завдяки майстерності пілотів вдалося посадити пошкоджений Boeing у Джакарті.

Цей випадок став яскравим нагадуванням про те, що вулкани – невидимі вороги авіації. І якщо посадки на поля, пляжі та автостради вже стали частиною авіаційних легенд, то успішне приземлення на вулкан – досі фантастика. 

Але є сміливці, які кидають виклик стихії, як, наприклад, ісландець Снорі Йонсон. Він власник кількох легкомоторних літаків і перетворив польоти над вулканами на екстремальне шоу. Його відео на YouTube – це адреналіновий коктейль для тих, хто не боїться зазирнути в жерло вулкана. Але навіть для досвідченого пілота це – гра з вогнем, де ціна помилки – життя.

Як виглядає політ над вулканом, дивись у проєкті «Загублений світ» просто зараз: 

Loading...

Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!

Читай також:

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.