Найсекретніші українські сховища: де в Україні можна сховатися в «Будиночку гобіта»?

Загублений світ

13 березня о 17:00 на 2+2 вийде новий випуск проєкту «Загублений світ»…

З 24-го лютого 2022-го року в українських містах почали існувати два світи: один звичайний, який ми бачимо щодня, інший – підземний, котрий під час ракетних атак стає для українців єдиним безпечним місцем. Під землею сьогодні народжуються діти, відбувається навчання, проходять хірургічні операції і навіть концерти.

Та у хорошому укритті можна перечекати не лише обстріл, але й виверження вулкану, техногенну катастрофу, хімічну атаку й навіть ядерний удар. Саме тому багатії по всьому світу будують надійні бункери, а деякі країни пронизані системою сховищ, які вміщують мільйони людей.

Як держави, що потерпають від ракетних атак сусідів, рятують своїх громадян? Де ховатиметься президент США у випадку ядерної війни? Навіщо нейтральній Швейцарії сотні тисяч бункерів? Чи правда, що в центрі Києва існує підземний хмарочос? Де в Україні можна сховатися в «Будиночку гобіта»?

Ведучий Максим Сухенко здійснить подорож загадковими і досі невідомими тунелями, аби розкрити секрети підземного життя в Україні та світі.

Дізнавайтеся ще більше цікавих і шокуючих фактів про Україну у новому сезоні інформаційно-пізнавального проєкту «Загублений світ» щопонеділка о 17:00 на телеканалі 2+2.

Loading...

Дивися також:

Масштабність мислення трипільської цивілізації найяскравіше проявлялася в їхній архітектурі. 
Потреба відстежувати час та спостерігати за рухом небесних світил існувала у всіх давніх народів. І поки на островах Середземномор'я будували кам'яні храми-криниці, на території сучасної України зводили власні монументальні обсерваторії. 
02082026
Єгипет знову подарував археологам відкриття, яке допомагає зазирнути у світ, що існував тисячі років тому....
Сучасна інженерія створила технологію, здатну багаторазово примножити фізичні можливості абсолютно здорової людини. 
Довгі рухомі доріжки, які сьогодні є невіддільною частиною великих аеропортів та торгових центрів, сприймаються як базовий елемент міського комфорту.