Проте серед сотень покинутих об’єктів Прип’яті є одне місце, яке офіційно вважають одним із найнебезпечніших на планеті. Мова йде про підвал медико-санітарної частини № 126 (МСЧ-126). Чому це похмуре підземелля досі викликає жах і що відбувається з тими, хто наважується туди спуститися?
Саме сюди, у підвал міської лікарні, у ніч на 26 квітня 1986 року привозили перших ліквідаторів — пожежників та персонал атомної станції, які гасили полум’я на зруйнованому четвертому енергоблоці. Рятувальники отримували колосальні дози опромінення, а їхній одяг буквально світився від радіоактивного пилу.
Щоб зменшити поширення радіації в приміщеннях лікарні, з уніформи перших жертв аварії просто зрізали тканину і скидали все в підвал. Ці речі, включно з легендарними чоботами та касками пожежників, лежать там і сьогодні. Вони ввібрали в себе смертоносні ізотопи, які продовжують випромінювати радіацію навіть через 40 років після катастрофи.
Перебування у цьому підземеллі несе величезні ризики для здоров’я. Дозиметри тут фіксують цифри, які в тисячі разів перевищують безпечні показники. Але дослідники, які наважилися проникнути всередину, зазначають: крім жорсткого випромінювання, там починають відбуватися дивні речі з людським сприйняттям. Люди відчувають раптову задуху, повну дезорієнтацію та неконтрольовану паніку.
Блогер Марк Киреєв у проєкті «Загублений світ» поділився власним досвідом перебування у радіоактивному бункері та продемонстрував, як стрімко зростають показники радіаційного фону біля речей ліквідаторів.
«Зараз він у межах норми. І тут починається: 1000 мікрорентген, 2000 мікрорентген. Тут лежить гора чобіт тих самих рятувальників. Так, я пішов звідси», — зафіксував Марк Киреєв під час зйомки.
Проте найбільшою небезпекою підвалу є те, як він впливає на свідомість. Замкнений простір, завалений залишками радіоактивного спорядження, здатен перетворити кілька хвилин на справжній кошмар. Людина втрачає контроль над часом, що в умовах високого опромінення може коштувати життя.
«Я провів не три хвилини, як планував у тому підвалі, а близько 15–20. Я як ніби загубився у часі і просторі. Там багато поворотів. Трошки страшнувато було, але ніби туман якийсь і в очах, і в голові, і ти не розумієш, що ти робиш. Ніби як робот, ніби автоматично ти рухаєшся», — згадує блогер Марк Киреєв.
А які таємниці та скарби зберігають інші містичні підземелля України, яких у нас доволі багато? Про це і більше – у новому випуску проєкту «Загублений світ. Підземний всесвіт»:
Loading...
Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру об 12:00 на телеканалі 2+2!
Читай також: