Той, хто хоч раз потрапляє сюди, відкриває дивовижну істину: більшість живих істот, яких ти бачиш, не зустрічаються більше ніде на планеті. Недарма науковці називають Мадагаскар «живою лабораторією», де природа протягом мільйонів років писала свої закони, майже не оглядаючись на решту світу.
Хамелеони розміром з ніготь, лемури, що видають крики схожі на флейтові ноти, рептилії, яких тільки зараз уважно описують учені — усе це створює відчуття, ніби острів живе власним біологічним сценарієм. І цей сценарій дивує вже самим фактом: 90% усіх тварин і рослин Мадагаскару — ендеміки, тобто їх немає більше ніде у світі.
Серед тих, хто присвятив острову життя, — герпетолог Крістофер Раксворті. Він працює тут з 1985 року, ще тоді, коли багато видів існували лише як загадки наукової фантазії.
«Я добре пам’ятаю перший вид карликового хамелеона Брукезіє, який я знайшов на півночі Мадагаскару», — згадує Крістофер Раксворті.
З роками його особиста колекція відкриттів зросла до десятків унікальних видів. Раксворті описав понад 50 нових тварин, серед них — карликовий хамелеон Валері, названий на честь його дочки. Це диво природи ледве сягає трьох сантиметрів і легко ховається поміж моху та сухого листя. Здалеку його можна прийняти за маленьку гілочку, тінь чи навіть піщинку — настільки непомітним він стає у рідному середовищі.
Попри те, що 40 років у полі перетворили пошук тварин на рутину, кожна нічна експедиція досі відчувається як пригода. Цього разу на вченого чекав листоквостий гекон — створіння, що здається намальованим фантазією художника. Воно зливається з корою дерев так само майстерно, як хамелеони — з листям.
«Мадагаскарське повір’я каже, що якщо гекон кричить, треба кричати йому у відповідь. Я завжди так роблю», — сміється вчений.
Раксворті легко бере геконів голими руками та спокійно підходить навіть до місцевих удавів — для нього це щоденна робота, а не екстрим. Його головна мета — дослідити, як саме народжуються нові види та чому Мадагаскар став особливим еволюційним полігоном.
Разом із ним працює докторка Сара Руан — генетикиня, яка доповнює польові дослідження лабораторним аналізом. Якщо Раксворті знаходить нову істоту в джунглях, саме Сара допомагає розгадати її походження та місце в еволюційному дереві.
Їхній спільний проєкт має глобальну ціль — зрозуміти механізм виникнення нових видів на планеті. І якщо десь і можна знайти відповідь, то саме тут, де кожен кущ може приховувати щось незвичайне, а кожна ніч обіцяє відкриття.
Мадагаскар — це територія дивовижних істот і невидимих світів, які чекають свого відкриття. І кожен новий вид, знайдений у цих лісах, нагадує: природа здатна творити такі форми життя, про які ми ще навіть не здогадуємось.
Хто знає, скільки ще створінь ховаються у тіні мадагаскарських дерев? І чи готові ви побачити відкриття, які перевертають уявлення про еволюцію? Про все це ти можеш дізнатися у випуску проєкту «Загублений світ» просто зараз:
Loading...
Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!
Читай також:
- Різдвяний кисіль наших прадідів, який вони різали ножем: давній український десерт, який здивує багатьох
- 23 тисячі знайдених і десятки тисяч неназваних: хто вони – люди, поховані в Биківнянському лісі?
- Реальні масштаби космічної загрози від NASA: скільки небезпечних астероїдів просто зараз кружляє навколо Землі?