Книга рекордів України: перший світовий рекорд українці встановили у Чернігові за допомогою 364 тисяч 860 пивних кришечок

Загублений світ

Що троє дівчат і двоє хлопців із них спорудили?

Світова книга рекордів Гіннеса була створена у 1955 році. За час своєї незалежності Україна теж надрукувала свою власну книгу (і не одну) з досягненнями українців. Її засновником є спортивний журналіст Валентин Щербачов. Він помітив шалену популярність незвичних рекордів за кордоном ще сорок років тому.

«У нас такий перший солідний рекорд був у Чернігові на пивзаводі. Троє дівчат і двоє хлопців склали піраміду з 364 тисячі 860 пивних кришечок. І це був світовий рекорд», - згадує Валентин Щербачов

Перша книга суто українських рекордів вийшла друком у 2002 році. І це був тільки початок.

«Я в ній залишив вкінці дві чисті сторіночки і написав, що кожен з вас рекордсмен. Ви вперше стрибнули у довжину, вперше зробили зарядку – пишіть про свій рекорд. Зараз у нас кожного тижня, як би воно там не було, три-п’ять заявок є на рекорди», - каже засновник книги рекордів України.

Наприклад, знищена росіянами гордість української авіації – найбільший, найважчий і найпотужніший у світі транспортний літак «Мрія» має 240 світових рекордів, серед яких: рекорд з перевезення максимально комерційного вантажу та абсолютний рекорд вантажопідйомності у 253 тонни. Але і ці рекорди не зрівняються із тими, які встановлювали звичайні українці.

Про українські найвідоміші рекорди, що увійшли до Книги рекордів Гіннеса – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Дивись також:

Сьогодні неможливо уявити Туреччину без міцної кави чи традиційного чаю у скляночках-тюльпанах. 
Катаріна Файн звикла отримувати ролі спокусниць, але цього разу вирішила не чекати на пропозицію – сама виборола для себе героїню. 
03092026
Чумацький Шлях може бути набагато «темнішим», ніж здається...
03092026
Відключення світла взимку можуть створити чимало проблем. Дізнайтеся, які речі варто підготувати заздалегідь для тепла, освітлення та зв’язку.
Кінематограф та масова культура століттями нав'язували нам образ османського гарему як місця виключно для чуттєвих розваг та втіх правителя. Однак реальність султанського палацу Топкапи у Стамбулі мала зовсім інше значення.