Глобальне потепління відроджує древніх рептилій: чи загрожують нам нові 30-метрові Тitanoboa?

Загублений світ

В архівах 50-х років знайшли фото-докази існування доісторичних істот…

Відомо, що колись нашу планету населяли істоти, розміри яких людині важко навіть уявити. Наприклад, мегалодони – доісторичні акули, які сягали 20 метрів і важили 30-40 тонн. Або ж величезні змії Тitanoboa, розмір яких досягав вражаючих 15 метрів.

І хоча наука стверджує, що сучасний клімат на Землі дозволяє вижити зміям не більшим за анаконду, тобто до 7 метрів, як пояснити, що в різних куточках світу люди досі зустрічаються з гігантськими холоднокровними? Наприклад, є фото і відео, які підтверджують – велетенські змії, насправді, нікуди не зникали.

Конго, 1950 рік, фото зроблене з вертольоту

Бразилія, 1950 рік. За архівними даними, довжина змії – понад 30 метрів.

А вже у 2017 році в Бразилії перехожі зняли на відео гігантського плазуна, який повз вулицею. Цікаво і те, що велетенських рептилій бачили не лише біля джунглів.

Науковці кажуть, що глобальне потепління грає на руку здоровенним холоднокровним і тому поодинокі особини з відео та фото дуже скоро можуть перетворитися на велику популяцію. Тим паче, ми досі не знаємо, з ким стикалися наші предки зовсім нещодавно, і хто живе на нашій планеті поряд з нами і досі.

Більше про це – у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.

Дивись також:

Кінематограф та масова культура століттями нав'язували нам образ османського гарему як місця виключно для чуттєвих розваг та втіх правителя. Однак реальність султанського палацу Топкапи у Стамбулі мала зовсім інше значення.
В Османській імперії процес прийому їжі правителем нагадував суворий ритуал. Султани їли наодинці, у повній тиші, а рецепти улюблених страв охоронялися як найважливіші державні таємниці.
Життя в султанському гаремі часто уявляють як золоту клітку для безправних полонянок. Проте насправді це було не так. 
Поки звичайні мешканці Туреччини у 15-16 століттях харчувалися хлібом, водою та сочевицею, за мурами палацу Топкапи розгорталося справжнє кулінарне дійство. 
За масивними дерев’яними брамами стамбульського палацу Топкапи століттями вирувало життя, приховане від сторонніх очей. 
02092026
Уявіть римський бенкет: навколо столу лежать гості, спираючись на лівий лікоть, слуги подають страви, а вечеря триває годинами...