Дива на передовій: військовий капелан розповів про божі знаки, які допомогли врятувати життя бійців

Загублений світ

Він разом із колегами взяв духовну опіку над українськими військовими…

Ще за три місяці до повномасштабного російського вторгнення пастор Андрій Тищенко отримав одкровення. Під час колективної молитви йому прийшов знак, що треба готуватися до Великої війни.

«В кінці кожного року у листопаді ми збираємося з єпископами та пасторами для молитви. Ми беремо піст, не їмо три дні, тільки зранку до вечора молимося. І Бог нам показав, що це буде важкий рік», - згадує пастор Андрій.

Відтоді він разом із колегами взяв духовну опіку над українськими військовими. Він часто буває на фронті та розповідає про дива, які постійно трапляються на передовій.

«Ми отримуємо дуже багато свідчень від воїнів, які кажуть – ви молилися і Бог нам допоміг. Часто капелани через якісь божі підказки кажуть, перейди з цього окопу в інший. Людина переходить, а за деякий час в колишнє укриття солдата падає міна. І таких свідчень ми маємо дуже багато», - каже пастор Андрій Тищенко.

Приголомшуючі подробиці – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Дивись також:

Кінематограф та масова культура століттями нав'язували нам образ османського гарему як місця виключно для чуттєвих розваг та втіх правителя. Однак реальність султанського палацу Топкапи у Стамбулі мала зовсім інше значення.
В Османській імперії процес прийому їжі правителем нагадував суворий ритуал. Султани їли наодинці, у повній тиші, а рецепти улюблених страв охоронялися як найважливіші державні таємниці.
Життя в султанському гаремі часто уявляють як золоту клітку для безправних полонянок. Проте насправді це було не так. 
Поки звичайні мешканці Туреччини у 15-16 століттях харчувалися хлібом, водою та сочевицею, за мурами палацу Топкапи розгорталося справжнє кулінарне дійство. 
За масивними дерев’яними брамами стамбульського палацу Топкапи століттями вирувало життя, приховане від сторонніх очей. 
02092026
Уявіть римський бенкет: навколо столу лежать гості, спираючись на лівий лікоть, слуги подають страви, а вечеря триває годинами...