Дилетант-археолог випадково розкопала скелет тиранозавра

Загублений світ

Вона покинула школу і вирушила мандрувати світом у пошуках пригод…

Сьюзан Хендриксон народилася і виросла у штаті Індіана. Покинула школу і вирушила мандрувати світом у пошуках пригод. Була аквалангісткою, полювала на тропічних риб, виловлювала омарів, добувала бурштин в Домініканській республіці. Але справжньою її пристрасть були скам’янілості. Вона завжди знаходила щось незвичайне і продавала свої знахідки музеям.

У 1990 році  Сьюзан вирушила досліджувати кам’янисту місцевість Південної Дакоти і натрапила на дивний виступ. Почавши розкопки, археолог-самоучка побачила велетенську кістку, потім ще одну і врешті, з командою таких самих ентузіастів розкопала величезний скелет Тиранозавра. Тепер велетень є головною гордістю Чиказького музею природничих наук. Звати його Сью і він –найповніший існуючий екземпляр. Скелет вражає своїми розмірами – 12,3 м завдовжки та 4 м заввишки.

І поки тиранозавр Сью розважає відвідувачів музею, Сьюзан Хендриксон продовжує отримувати почесні ступені від поважних університетів.

«Деякі науковці дуже поважають думку дилетантів якраз тому, що вони ігнорують основи, ігнорують усі концепції, усі установи, які є у голові наукових співробітників», - розповів психолог Кім Брейтбург.

Професійні науковці жартують – коли Сью Хендриксон виходить на прогулянку, наука завмирає в очікуванні. Історія ще однієї жінки, якій вдалося досягти небачених результатів, приголомшує не менше за історію Хендриксон. Подробиці – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.

Дивись також:

У колах світової фінансової та технологічної еліти сформувалася чітка стратегія порятунку на випадок глобального колапсу. 
30082026
Для археологів це роками виглядало майже моторошно: від людини, яка померла тисячі років тому, залишався скелет, а всередині черепа — дивовижно добре збережений мозок...
Історія знає чимало прикладів, коли критична інфраструктура міст раптово змінювала своє первісне призначення, щоб врятувати тисячі життів. 
На початку 20 століття архітектурне обличчя Києва формували переважно золоті бані церков та дзвіниць. Але у 1912 році над Хрещатиком височів силует, який змусив містян здивовано завмирати. 
Глибоко в українських Карпатах, поблизу села Верхня Грабівниця на Закарпатті, ховається унікальна історична пам'ятка, що десятиліттями зберігає відлуння Другої світової війни.