Дорожча за хату: який секрет ховали українські жінки в скринях, які належали тільки їм?

Загублений світ

У Національному музеї народної архітектури та побуту в Пирогові серед столітніх зрубів та солом’яних стріх є речі, які бачили зміну епох. Якщо зайти в будь-яку автентичну хату, погляд обов’язково зупиниться на масивній дерев’яній скрині.

Вона стоїть на почесному місці, важка, часто розписана або окута залізом, і виглядає як справжній сейф минулих століть. Виявляється, це не просто меблі для зберігання одягу. Проєкт «Загублений світ» розкрив деталі, які змушують інакше подивитися на побут наших предків.

«В Україні казали: без скрині нема господині. Якщо порівнювати всі меблі в хаті, то саме вона була найдорожчою покупкою. Її замовляли дівчинці вже в 12–13 років. Висока ціна пояснювалася просто: над одним виробом працювали одразу кілька вузькопрофільних майстрів», — пояснила лекторка-екскурсовод Музею в Пирогові Олена Романенко.

Всередині конструкції часто ховався «прискринок» — маленьке відділення для прикрас та дрібних цінностей, що закривалося на таємні засувки. Поки дівчина росла, вона власноруч створювала капітал, який згодом наповнював цей простір.

Це була виснажлива праця, що починалася з поля. У 12 років дитина мала виростити льон або коноплі, вимочити їх, висушити та перетерти. Далі — вичісування, прядіння нитки, робота за ткацьким верстатом і відбілювання полотна без жодної хімії. Тільки після цього з’являлася сорочка.

«Коли дівчина виходила заміж, скриню урочисто заносили до нової оселі. Існував чіткий розподіл: чоловік мав звести стіни — побудувати дім, а жінка повністю наповнювала його внутрішнім змістом зі своєї скрині», — додає Олена Романенко.

Але найцікавіше криється в юридичній площині того часу. Скриня фактично була гарантом жіночої незалежності. Такий собі актив, до якого чоловік не мав жодного стосунку.

«В українській традиції існувала спадщина, яка передавалася виключно за материнською лінією. Жоден чоловік не мав на неї прав. Цей посаг міг включати не лише речі в скрині, а й землю чи навіть господарські споруди, як-от хлів. Саме тому українська жінка була матеріально захищеною та автономною у шлюбі», — зазначила завідувачка кафедри фольклористики КНУ ім. Т. Шевченка, професорка Олеся Наумовська.

Особисте майно забезпечувало українській жінці рівноправ'я в родині, участь у громадських зібраннях та вплив. Чого не скажеш про наших північних сусідів росіян, де традиції заміжжя кардинально відрізнялися. 

Більше про це – у новому випуску проєкту «Загублений світ»: 

Loading...

Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру об 12:00 на телеканалі 2+2!

Читай також:

25032026
Уявіть, що кожне слово, яке ви чуєте, має власний колір, а музика не просто звучить, а малює картини у вашій уяві...
У Національному музеї народної архітектури та побуту в Пирогові серед столітніх зрубів та солом’яних стріх є речі, які бачили зміну епох. Якщо зайти в будь-яку автентичну хату, погляд обов’язково зупиниться на масивній дерев’яній скрині.
Людство дісталося Місяця шляхом розрахунків українця, який панічно боявся… власного імені. 
Ваш паспорт — це не просто папірець, а справжня карта скарбів, де замість «Х» стоїть ваше власне прізвище. Ми звикли вважати підписи в документах формальністю, але для наших предків це був ідентифікаційний код, бренд та навіть стисла біографія.
У київському музеї порцеляни, серед тендітних ваз та витончених сервізів, стоїть фігура, яка вибивається із загального ряду. Колекціонери та прихильники східної філософії переконані: цей предмет має власну свідомість.
24032026
Рекордна спека і тривала посуха по всьому світу відкрили на дні річок і водосховищ неймовірні археологічні та історичні знахідки...