15 квітня 1912 року потонув найбільший та найшвидший британський круїзний лайнер Титанік. А у 1892 році, за двадцять років до трагедії, британський публіцист та журналіст Вільям Томас Стід написав оповідання «Зі старого світу у новий». У ньому він описав зіткнення лайнера з айсбергом, яке з дивовижною точністю повторилося рівно через 20 років.
Крім того, лайнер із оповідання, як і Титанік, мав три гвинти, міг перевозити три тисячі осіб, але не мав достатньої кількості рятувальних човнів. Навіть прізвища капітанів були однакові! За іронією долі, Стід сам не повірив у власне передбачення і опинився на тому злощасному рейсі.
Але як письменник зміг так точно описати те, чого у той час ще не відбувалося?
«Фізики зараз підійшли до розуміння того, що можливо існує єдине інформаційне поле. І з точки зору математики, і з точки зору фізики час – це не щось, що рухається прямолінійно та рівномірно. Ні! Час він, умовно кажучи, існує одночасно. Прямо зараз є і майбутнє і минуле. Отримати доступ до інформації в іншому часовому вимірі можливо через так звані кротові нори або через інші математичні моделі», - каже футуролог Андрій Длігач.
Пророцтво Вільяма Томаса Стіда далеко не єдине щодо Титаніка. Хто ще й як передрік загибель лайнера, а головне – як автори пояснювали появу своїх творів дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:
Loading...
Дивись також: