Секретний інгредієнт імперії: чому давньоримський бетон здатен відновлюватися після землетрусів?

Загублений світ

Катастрофічна сила вулканів дала Римській імперії її найбільшу архітектурну перевагу. Сучасні бетонні споруди починають вкриватися тріщинами і деградувати вже за кілька десятиліть. 

Проте античні пам'ятки, такі як Пантеон чи Колізей, стоять неушкодженими майже дві тисячі років. Розгадка криється в своєму хімічному складі давньоримського будівельного матеріалу.

Римські інженери змішували вапно, морську воду та вулканічний попіл (пуцолан). Ця суміш створювала надзвичайно міцний бетон, який з часом тільки твердішав, навіть перебуваючи під водою. А найдивовижніша властивість цього матеріалу – здатністю до самовідновлення.

Коли в римському бетоні з’являється мікротріщина, то дощова вода, що проникає в середину, вступає в реакцію з мінеральними сполуками вапна, через що утворюються нові кристали, які заповнюють породу. Фактично таким чином «заліковується» виробництво конструкції.

«Питання, яке роками цікавить інженерів: чому давньоримський бетон кращий за наш? Справа не тільки в довговічності, а в інноваціях, які використовували наші пращури», – коментує архітектор Річард Мур. 

Чи здатна сучасна людина перевершити природні сили в масштабах планети? Як одна сучасна гідротехнічна споруда вплинула на обертання на всій Землі? Детальніше про це дивіться у новому випуску проекту «Загублений світ». 

Loading...

Не пропусти! Щонеділі нового випуску інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурює кожного в захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем'єру об 11:50 на телеканалі 2+2! 

Читай також:

26062026
27 червня світ відзначає День мікро-, малих і середніх підприємств. Зазвичай у цей день говорять про локальні стартапи, кав’ярні біля дому чи сімейні пекарні. 
Катастрофічна сила вулканів дала Римській імперії її найбільшу архітектурну перевагу. Сучасні бетонні споруди починають вкриватися тріщинами і деградувати вже за кілька десятиліть. 
У 79 році нашої ери квітуче римське місто Помпеї, розташоване неподалік Неаполітанської затоки, жило своїм звичним, розміреним життям. 
У прикарпатському селі Старуня, що на Франківщині на початку 20 століття з копальні дістали майже повністю збережені рештки мамонта. Але згодом на поверхню підняли другу, ще більш приголомшливу знахідку – голову, ногу та фрагменти шкіри іншого велетня.
26062026
Уявлення про подорож у космос зазвичай пов’язане з гучними ракетами, полум’ям і стартовими майданчиками...