Загадкові історії замку Любомирських і палацу Терещенків – у проєкті «Українські палаци. Золота доба»

Українські палаци. Золота доба

У проєкті покажуть початковий вигляд замку Любомирських та маєтку Терещенків…

31 грудня о 10:45 на телеканалі 2+2 вийдуть фінальні епізоди другого сезону історичного циклу Акіма Галімова «Українські палаци. Золота доба». У проєкті покажуть початковий вигляд дивовижного замку Любомирських у Рівному та маєтку Терещенків у Денишах.

Loading...

В епізоді «Українські палаци. Золота доба: палац у Рівному» розкажуть історію втраченого замку князів Любомирських, який збудували на початку 18 століття. Маєток був окрасою міста і розташовувався на острові посеред озера. Дістатися до палацу можна було, перейшовши через містки в англійському, китайському і давньоримському стилях. На території замку були зведені екзотичні споруди різних культур і з різних континентів: мінарет, театр під відкритим небом, фазарій, китайський храм, буддистська пагода і навіть мінікопія вулкана Везувій. 

У 20 столітті більшовики зрівняли палац із землею, тому сьогодні важко встановити навіть точне місце розташування будівлі. Однак знайдені артефакти розкривають важливу сторінку історії старовинного замку – до Любомирських маєтком володіла впливова аристократична родина Острозьких.

У другому випуску «Українські палаци. Золота доба: палац у Денишах» автори розкажуть про непросту долю родини українських цукрозаводчиків Терещенків та їхнього розкішного маєтку на Житомирщині. Ця садиба будувалася власницею Надією Терещенко як родинне гніздечко і коштувало сімейству захмарної суми. Наприклад, кольоровий світлий цемент для палацу архітектор замовляв спеціально з Італії. Окремої уваги заслуговував парк поруч з маєтком, де були клумби, скульптури й фонтани. Цікаво, що на цій ділянці також знаходились ананасові та персикові оранжереї. За легендою, під час будівництва власники могли заховати у палаці скарби, тому золотошукачі досі намагаються відшукати на території вже зруйнованої будівлі прикраси чи артефакти.

Під час революційних подій маєток зазнав мародерства і наразі він практично знищений. Однак за допомогою 3D-графіки автори проєкту змогли відтворити, як виглядала садиба.

Чим вражав палац Любомирських 300 років тому, що приховує історія його власників, а також чому Терещенки вирішили збудувати маєток у Денишах і що він розповідає про одну з найбагатших українських родин початку 20 століття – дізнавайтесь у проєкті «Українські палаци. Золота доба».

Шеф-сценарист проєкту: Руслан Шаріпов. Режисерка: Дарія Саричева. Продюсери: Станіслав Зурахов, Анна Шмуляр, Юліан Акулов.

Другий сезон історичного документального циклу «Українські палаци. Золота доба» створено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Довідка. Нагадуємо, з нагоди різдвяних та новорічних свят з 1 до 31 грудня 2023 року телеканал 2+2 та інші телеканали 1+1 media будуть безкоштовно доступні до перегляду на платформі кіно та телебачення Київстар ТБ. Так, упродовж грудня глядачі зможуть без обмежень та безкоштовно дивитися улюблені програми, шоу, фільми та серіали на телеканалах 1+1 Україна, 2+2, ТЕТ, ПЛЮСПЛЮС, УНІАН, Бігуді та Kvartal TV.

Для того, щоб скористатися можливістю, абонентам потрібно лише авторизуватись у додатку Київстар ТБ.

Дивися також:

Радянська пропаганда ліпила з нього постать без страху та докору. Для підлеглих він був справжнім небожителем, перед яким тремтіли коліна навіть у досвідчених інженерів. 
Ми звикли, що артефакти — це щось із часів Київської Русі або розкопок античних міст, проте справжня археологія іноді ховається у звичайній шафі. 
Чи замислювалися ви коли-небудь, чому деякі речі ми зберігаємо роками, навіть якщо вони вже давно втратили свій первісний вигляд?
Поки в Америці ідеї українського генія Михайла Кравчука запускали еру майбутнього, наближаючи створення перших комп'ютерів, у Радянському Союзі сам він уже перебував під ковпаком чекістів. 
26032026
Великодній кошик 2026 — це не просто набір продуктів, а важлива духовна традиція.
Ігор Сікорський — людина, чиє прізвище сьогодні прикрашає аеропорт «Київ» та провідний політехнічний виш країни, проте десятиліттями його ім’я в Україні було під суворою забороною.