В звичайному українському селі на початку 20 століття жили верблюди і страуси: як вони туди потрапили?

Українські палаци. Золота доба

Це село називається Антоніни і знаходиться на Хмельниччині…

Українське село Антоніни на Хмельниччині, на початку 20-го століття, стало не лише домом для графа Юзефа Потоцького, а й місцем, де розквітав його унікальний зоопарк. Дворянин, який був відомий як видатний підприємець та колекціонер, привіз до свого села не лише статки, але й екзотичних тварин з усього світу.

У звіринці графа Потоцького мешкали неймовірні істоти, серед яких були верблюди та страуси – живі експонати з різних куточків Африки. І це на початку 20-го століття!

Проте, з таким різноманіттям тварин виникали й певні труднощі. Екзотичні мешканці потребували особливого догляду та лікування.

Будинок ветеринара, який й досі стоїть в Антонінах і навіть добре зберігся, став неофіційним центром медичної допомоги для екзотичних тварин. Лікар працював там цілодобово, намагаючись врятувати своїх нестандартних пацієнтів від найрізноманітніших недуг.

«Бували випадки, коли, наприклад, до ветеринара могли привести верблюда зі словами: «У нього тече ніс, тому що надворі сніг», - розповів дослідник історії Акім Галімов.

Але, незважаючи на усю таку нібито любов до тварин, Антоніни були центр полювання, але з особливими умовами, які влаштовував сам Потоцький. Як вони проходили – дивись у проєкті «Українські палаци. Золота доба» просто зараз:

Loading...

Читай також:

Сучасна британська політика щодо України обґрунтовується на глибокому стратегічному розрахунку. Лондон не просто дає нам зброю — він будує нову архітектуру безпеки, яка назавжди блокує російський імперіалізм.
03072026
Якщо зайти на розкопки давньоримського міста Помпеї, то на багатьох перехрестях можна побачити великі глиняні амфори з відбитими горловинами. Це були перші громадські пісуари.
Військова форма завжди диктувала тренди повсюдної моди. Це історичний факт. Звичайнісінький в'язаний світло на ґудзиках та закрита маска від вітру насправді ховають у собі деталі наймасштабнішої битви 19 століття.
Світовий вплив Великої Британії сьогодні рідко вимірюється військовою силою напряму. Натомість дедалі частіше йдеться про дипломатичну мережу, історичні зв’язки та так звану «м’яку силу», яка працює не через примус, а через інституції та партнерства.