В звичайному українському селі на початку 20 століття жили верблюди і страуси: як вони туди потрапили?

Українські палаци. Золота доба

Це село називається Антоніни і знаходиться на Хмельниччині…

Українське село Антоніни на Хмельниччині, на початку 20-го століття, стало не лише домом для графа Юзефа Потоцького, а й місцем, де розквітав його унікальний зоопарк. Дворянин, який був відомий як видатний підприємець та колекціонер, привіз до свого села не лише статки, але й екзотичних тварин з усього світу.

У звіринці графа Потоцького мешкали неймовірні істоти, серед яких були верблюди та страуси – живі експонати з різних куточків Африки. І це на початку 20-го століття!

Проте, з таким різноманіттям тварин виникали й певні труднощі. Екзотичні мешканці потребували особливого догляду та лікування.

Будинок ветеринара, який й досі стоїть в Антонінах і навіть добре зберігся, став неофіційним центром медичної допомоги для екзотичних тварин. Лікар працював там цілодобово, намагаючись врятувати своїх нестандартних пацієнтів від найрізноманітніших недуг.

«Бували випадки, коли, наприклад, до ветеринара могли привести верблюда зі словами: «У нього тече ніс, тому що надворі сніг», - розповів дослідник історії Акім Галімов.

Але, незважаючи на усю таку нібито любов до тварин, Антоніни були центр полювання, але з особливими умовами, які влаштовував сам Потоцький. Як вони проходили – дивись у проєкті «Українські палаци. Золота доба» просто зараз:

Loading...

Читай також:

Грузія — це не тільки вино і гостинність, іноді це локації, від яких холоне кров, хоча насправді там дуже гаряче. 
03042026
Коли тиждень витискає всі соки, а дедлайни горять яскравіше за сонце над Маямі, єдиний правильний вихід — вчасно натиснути на «Play». 
03042026
Уявіть, що ваш вік можна прочитати не з паспорта, а прямо з крові...
Давні мореплавці, які наважувалися перетнути межу між звичним Егейським морем та небезпечною чорноморською невідомістю, вірили: ці тварини — священні. 
24 червня 1717 року в Лондоні сталася подія, яка назавжди змінила архітектуру світового впливу, хоча тоді це виглядало як звичайна зустріч у таверні. Чотири місцеві ложі вирішили об’єднатися, в результаті чого з'явилася Велика масонська ложа Лондона.