«Chicken Kyiv speech»: чому президент США застерігав Україну від незалежності?

Справжня історія

Історія відносин між Україною та США знала різні періоди, від спроб впливу до підтримки у критичні моменти.

Американські президенти, кожен у свій час, намагалися визначити курс, який відповідав би інтересам їхньої країни, але не завжди відповідав прагненням українського народу. Одним із таких епізодів став візит Джорджа Буша-старшого до Києва влітку 1991 року, за три тижні до проголошення незалежності України.

Цей візит відбувався на тлі тектонічних змін у світі: падіння Берлінської стіни та розпад Радянського Союзу. Михайло Горбачов, тодішній лідер СРСР, відчайдушно намагався втримати імперію, використовуючи дружні стосунки з американським президентом.

Горбачов переконав Буша-старшого, що незалежність України – це шлях до хаосу: громадянської війни, голоду та неконтрольованого ядерного арсеналу. Американський президент, довіряючи своєму колезі, пообіцяв застерегти українців від «суїцидального націоналізму».

«В Україні, росії, Вірменії та Балтії дух свободи процвітає. Але свобода не може вижити, якщо ми дозволимо процвітати деспотам, або дозволимо, здавалося б, незначним обмеженням множитись поки вони не утворять ланцюги. Пізніше, сьогодні, я відвідаю пам'ятник у Бабиному Яру – похмуре нагадування про те, що відбувається, коли людям не вдається стримати жахливу хвилю нетерпимості і тиранії. Але свобода – це не те саме, що незалежність. Американці не підтримають тих, хто прагне незалежності, щоб замінити далеку тиранію місцевим деспотизмом. Вони не допоможуть тим, хто пропагує самогубний націоналізм, заснований на етнічній ненависті. Ми будемо підтримувати тих, хто хоче будувати демократію», - так звучала промова Буша-старшого у Верховній Раді України, яка стала холодним душем для українських політиків та громадськості. 

Ці слова, наповнені застереженнями про «націоналізм» та «етнічну ненависть», викликали здивування та обурення. 

«Моя особиста думка – у кремлі просто влили в голову американського президента потрібні тези. Насправді ж, ця промова настільки не відповідала духу часу, що виглядала як спроба зупинити потяг на повному ходу», - зазначив дослідник історії Акім Галімов. 

Навіть у США виступ Буша-старшого не знайшов підтримки. Редактор газети «New York Times» Вільям Сафайр назвав його «chicken Kyiv speech», тобто котлета по-київські.

«Слово chicken (курка) в переносному значенні означає боягуз, - каже Акім Галімов. - Як свідчать сучасні дослідники, причина небажання Буша-старшого бачити Україну вільною мали під собою цілком прагматичні причини. Радянський Союз в часи Горбачова декларував, що рухається шляхом демократії і Сполучені Штати сподівалися, що з часом матимуть цю країну за справжнього стратегічного партнера. Утримати в своїй орбіті велику ядерну державу та ще й багату природними ресурсами здавалося для національних інтересів Сполучених Штатів важливіше ніж підтримати колишні радянські республіки, які на той момент більшість американців не могли навість показати на мапі». 

Однак, історія показала, що українці не зважали на застереження. Вже через три тижні, 24 серпня 1991 року, Україна проголосила свою незалежність.
Більше про те, як американські президенти в різні часи впливали на Україну, дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз: 

Читай також: 

19062026
На Марсі знайшли сліди, які виглядають як відбиток величезного океану, що колись розливався по поверхні планети...
У румунському місті Констанца є статуя Овідію — останньому великому поету золотої доби римської літератури. Саме в цьому місці поет змушений був прожити останні десять років свого життя. 
19062026
Коли за позаду залишається важкі будні, мозок вимагає перезавантаження, але ніякої нудної рутини, складних побутових драм чи порожніх розмов. Тільки чистий драйв, перевірений часом екшен та історії, від яких частішає пульс. 
Близько півтора століття тому відомий британський розвідник, лінгвіст та відважний мандрівник Річард Бертон відкрив для західної цивілізації стародавній індійський трактат Камасутра. 
Видатний український історик та голова Центральної Ради УНР Михайло Грушевський у своїх працях без жодних прикрас охрестив Купала «святом весняного розгулу кохання й шлюбних зв'язків».