Вишиванка – зброя українців XIX ст: як звичайна сорочка стала символом боротьби за ідентичність 

Справжня історія

Її одягали як прості селяни, так і представники інтелігенції. 

У XIX столітті, коли Україна перебувала під російською окупацією вже понад 150 років, українці прагнули заявити про себе на весь світ. В ті часи в Європі мало хто знав про існування окремого українського народу. Саме тоді вишиванка стала не просто одягом, а й символом національної ідентичності та боротьби за самовизначення.

Мода на чоловічу вишиванку з'явилася орієнтовно в першій половині XX століття, коли почало теплішати. Трохи згодом українські еліти за допомогою вишивки хотіли підкреслити своє українське походження в умовах суворої цензури Російської імперії.

«На портретах XIX століття відомого художника Тропініна зображені чоловіки з вишивкою, а далі вона вже розвивалася по-своєму. Пік розвитку вишивки відбувся вже у XX столітті, коли навіть у журналах для домогосподарок друкували прості схеми для вишивки.  Їх брали господині та копіювали, і звідти пішли всі ці різноманітні квіти та символіка», - розповів дослідник матеріальної культури XVII-XVIII століття та автор книг про козаків Сергій Шеменков.

Вишиванка стала своєрідним оберегом та кодом нації, який передавався з покоління в покоління. А ще – зброєю у боротьбі за національну ідентичність. Її одягали як прості селяни, так і представники інтелігенції. 

Сьогодні вишиванка є не тільки традиційним одягом, але й модним трендом. Її можна побачити на вулицях міст, на подіумах світових брендів та на сторінках глянцевих журналів. Вишиванка стала символом української культури, її краси та багатства.

Однак, за словами дослідник матеріальної культури Сергія Шеменкова вишиванка не має тисячолітньої історії, про яку багато хто говорить. Так само і її візерунок не несе якогось певного значення, чи символів цінності. 

Які факти та докази своїх слів приводить вчений, дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:

Читай також:

На початку 20 століття уявлення європейської науки про мамонтів та льодовикову добу було кардинально змінено завдяки випадку в маленькому прикарпатському селі Старуня, що на Франківщині. 
Давні греки колись називали Азовське море Меотидою, що означало «годувальниця», а римляни через його невелику глибину зневажливо іменували Меотійським болотом.
Легенди про Всесвітній потоп присутні у культурах багатьох народів світу, проте тривалий час історики вважали їх виключно релігійними чи поетичними метафорами. 
25062026
Іноді найгучніші археологічні відкриття з’являються не серед руїн храмів чи стародавніх міст, а просто під звичайними полями...
25062026
Багато власників кондиціонерів припускаються однієї й тієї ж помилки. Людям пояснили, як підтримувати прохолоду без зайвих витрат.