У VIII-IX століттях Київ став одним із ключових торговельних і фінансових центрів середньовіччя. Археологічні знахідки монет з Європи та арабського халіфату свідчать про потужні торгові зв’язки нашої землі.
Як пояснив доктор історичних наук і старший зберігач музейної колекції Національного банку України Андрій Бойко-Гагарін в проєкті дослідника історії Акіма Галімова, спочатку гривня була ваговою нормою – приблизно 200 грамів срібла. Ця одиниця дозволяла рахувати великі обсяги грошових операцій, виготовляти монети або прикраси. Згодом гривня стала офіційною грошовою одиницею Київської Русі, що відображала її потужний експортно-імпортний потенціал.
«Гривня виникла не через кризу срібла, як стверджували радянські історики, а завдяки зростанню обсягів торгівлі. Це свідчить про високий рівень економіки Русі», – каже Андрій Бойко-Гагарін.
З ХІ до першої половини ХІІІ століття саме гривня була найбільш популярним платіжним засобом.
«Було достатньо зручно мати крупні гроші для дорогих покупок. Якщо треба було здійснити якусь недорогу, то від гривні можна було відрубати шматочок. Цей шматочок називали «рубль», - розповів дослідник історії Акім Галімов.
Цікаво, що сучасні українці зберегли у своїй мові слово «гривня», а росіяни – «рубль». Але чому так?
«Моя суб’єктивна думка така – на Заліссі, віддаленій провінції Русі, де мешкали предки росіян, крупні гроші – гривні – не водились, а лише дріб'язкові рублі», - каже Акім Галімов.
Археологи свідчать, що Київська Русь була надзвичайно багатою державою. Знахідки гривень, які знаходять на території України з XVIII століття, свідчать про їхній масштабний обіг. Проте у XIII столітті монгольська навала зруйнувала економічні центри Київ і Чернігів, а гривня зникла з обігу.
Водночас традиції Русі продовжували жити у Великому князівстві Литовському, куди увійшли більшість українських земель. Більше про це – у сюжеті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також: