Ключову роль у цьому процесі відіграв Северин Потоцький, який у 1805 році доклав зусиль для відкриття Харківського університету. Він обійняв посаду опікуна — на той час це була впливова державна роль, що давала повний контроль над закладом та всією освітньою системою регіону.
«Формувати викладацький склад університету допомагав Йоганн Вольфганг фон Гете. Всесвітньо відомий поет і філософ був не просто другом Потоцького, а й масоном високих ступенів посвяти. Його зв’язки та авторитет дозволили залучити до Харкова тогочасну інтелектуальну еліту», - розповів Акім Галімов.
Вплив «вільних каменярів» на культурне життя Харкова не обмежився аудиторіями. У 1816 році в місті офіційно запрацювала масонська ложа з таємничою назвою «Вимираючий сфінкс». Як зазначив дослідник історії, учасники цієї ложі фактично створили перші українські медіа:
«Масони посприяли виданню першого українського журналу «Український вісник» і сатирично-гумористичного журналу «Харківський демокріт».
Географія масонського впливу поширювалася і на Чернігівщину. Зокрема, масони доклали значних зусиль для відкриття Ніжинської гімназії вищих наук. У 1821 році її очолив Іван Орлай Декобро, який був доктором медицини та філософії, а також належав до масонського братства.
Отже, перші осередки вищої освіти в Україні створювалися людьми, які належали до глобальної мережі інтелектуалів. Вони приносили із собою європейські стандарти науки та культури.
Але як і коли в Україні з’явилися масони, і хто належав до таємного братства? Про це – у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також: