За офіційною версією радянської влади, виселення кримських татар з Криму було покаранням за нібито колабораціонізм під час окупації Криму нацистською Німеччиною. Згодом Кремлівська влада визнала, що це була брехня. Сьогодні історики пропонують інше пояснення причин депортації.
СРСР проти Туреччини
19 березня 1945 року СРСР односторонньо денонсував договір про дружбу з Туреччиною, укладений у 1925 році. Радянський Союз висунув Туреччині три вимоги: спільний контроль над чорноморськими протоками і розміщення там військових баз, а також територіальні претензії на округ, які колись входили до Російської імперії, Карс і Ардаган на кордоні Вірменії та Грузії
Плани вторгнення
Американська розвідка стверджувала, що Радянський Союз готується до нападу на Туреччину. У 1946 році американський посол у Туреччині Вільсон доповідав про концентрацію радянських військ на території Румунії та Болгарії. Близько 200 тисяч радянських солдат, велика кількість танків та дві радянські армії в Закавказзі готувалися до вторгнення. Полковник КГБ Ігор Артеменко згадував, що були навіть списки з прізвищами людей, які мали зайняти відповідні посади в майбутній Радянській Туреччині.
Страх перед кримськими татарами
Сталін розглядав кримських татар як ворогів своєї імперії. Він боявся, що у разі нападу на Туреччину кримські татари підтримають турків. Доктор історичних наук, професорка Зінаїда Священко, стверджує, що страх Сталіна перед кримськими татарами був однією з причин депортації.
Невиконаний наказ
У 1946 році Радянський Союз не напав на Туреччину, хоча все для цього було готове. Чому Сталін не дав наказу? Це досі залишається загадкою для істориків. Існують лише припущення.
Які вони – дивись у проєкті «Справжня історія Криму» просто зараз:
Читай також: