Християнство тоді лише пускало коріння, а старі боги не поспішали поступатися місцем.
Коли ми шукаємо деталі в головному документі тієї епохи — «Повісті врем’яних літ» — на нас чекає розчарування. Літописець фіксує Різдво як важливу дату календаря, проте не залишає жодного слова про те, як саме люди проводили цей день. Чому так сталося? Дослідник історії Акмі Галімов пояснює це просто: на початку 12 століття народні традиції ще не були задокументовані:
«Більше того, християнські обряди тоді настільки тісно перепліталися з язичницькими смислами, що чітку межу провести було майже неможливо».
Колядки: прадавній код чи пізній хіт?
Питання походження колядок досі залишається гарячою темою для дискусій серед науковців. Світ вчених розділився на два табори. Перша група переконана, що ці пісні — відголосок язичницьких часів, який передавався з вуст у вуста крізь віки. Якби сьогодні вдалося почути оригінальний спів наших предків-язичників, схожість із сучасними колядками нас би просто приголомшила.
Проте існує й інша, більш скептична точка зору. Частина експертів стверджує, що обрядові пісні виникли лише тоді, коли про них вперше згадали в документах, а це — середина XVII століття.
«Це створює величезну прогалину в часі між княжою добою та тими традиціями, які ми звикли вважати «вічними», - зазначив Галімов.
Вертеп: богиня-коза проти студентів-могилянців
Не менш заплутаною є історія українського вертепу. Деякі етнографи малюють яскраву картину: давні пращури влаштовували вистави на честь богині Коляди, яка перетворювалася на козу та народжувала маленьке сонце. Це було справжнє шоу з перевдяганням. Водночас Акмі Галімов наводить і альтернативну версію, згідно з якою вертеп — це винахід студентів Києво-Могилянської академії наприкінці XVI століття.
«Саме вони могли створити першу вертепну скриню — той самий двоярусний ляльковий будиночок, де оживали сцени народження Ісуса», - розповів дослідник.
А як відзначали Різдво період Гетьманщини, дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також: