Середньовічні «смартфони» Київської Русі: як стародавні українці робили нотатки?

Справжня історія

Відповідь схована на стінах Софії Київської…

Як залишали записи в середньовічному Києві? Заступник генерального директора заповідника «Софія Київська» В’ячеслав Корнієнко розповідає, що жителі Київської Русі залишали нотатки на стінах храму та писали на спеціальних дощечках, які можна порівняти із сучасними блокнотами або смартфонами.

«У середньовіччі навіть звичайні люди мали дощечки для нотаток, до яких прикріплювали стилос , і носили їх з собою в торбинці. Це було дуже зручно, адже можна було робити записи будь-коли. Щось по типу сучасних смартфонів, але без необхідності зарядки» — коментує Корнієнко з усмішкою.

Формально, писати на стінах Софії Київської було заборонено церковним статутом. Проте, як виявилося, величезна кількість середньовічних графіті свідчить про те, що цю заборону часто ігнорували. Причиною цього могла бути віра людей у те, що написана на стіні молитва матиме постійну силу. Поки існуватиме храм і збережуться стіни з цим текстом, молитва допомагатиме і за життя, і після смерті.

«Люди вважали, що молитва, написана на стіні, буде «вічною» і приноситиме захист. Але, отримавши дозвіл на написання молитви, вони починали писати й інші речі, що їх хвилювали. Ці записи дуже цінні для нас, бо розкривають внутрішній світ людей того часу», — підсумовує В’ячеслав Корнієнко.

Більше цікавих подробиць про національний заповідник Софія Київська та його історію дивись у відео дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:

Читай також:

Відкриття Христофором Колумбом Америки наприкінці XV століття стало справжнім тектонічним зсувом не лише у географії, а й у світовій економіці. 
18102025
Мова — це не просто набір звуків. Це частина нашої ідентичності, ознака культури й навіть самоповаги. 
Його вакцини врятували сотні тисяч життів, зупинивши масштабні епідемії чуми та холери в Індії. 
18102025
Осінь завжди приходить з певною меланхолією: листя змінює колір, повітря стає прохолодним, а дні коротшають...
Історія про скарби Павла Полуботка — чернігівського полковника та наказного гетьмана Лівобережної України, який жив 300 років тому, досі не дає спокою історикам, шукачам пригод та, звісно, українцям.