Проте за цими локальними подіями ховалася холодна стратегія, яка не мала нічого спільного з інтересами українців. Насправді лідери Третього Райху розглядали наші території виключно як ресурсну базу.
Для багатьох європейських держав того часу нормою було мати колонії в далеких краях. Але Гітлер шукав ресурси ближче. Історик і заступник директора Національного музею історії України у Другій світовій війні Дмитро Гайнетдінов пояснив, що фюрер був продуктом своєї епохи, проте з власним специфічним баченням.
«Він послуговувався ідеями колоніальних здобутків, але шукав їх не в Африці, як Британія чи Франція, а на Сході Європи. Саме тут Гітлер бачив свої «африканські колонії» для ефективного визискування ресурсів», — зазначив Дмитро Гайнедінов у інтерв’ю досліднику історії Акіму Галімову.
Тобто українські чорноземи та копалини мали стати фундаментом німецької економіки, а сама територія — життєвим простором для «арійців».
Цікаво, що під час експедицій до Краматорська та інших міст дослідник історії Акім Галімов фіксував свідчення про те, як на початку окупації відновлювалося церковне життя та українські культурні осередки. Це могло створити ілюзію підтримки, але автор проєкту переконаний: це була лише маніпуляція.
«Ми розуміємо, що це не більше ніж просто політична гра. Реально ніякого бажання відновлювати тут українську незалежність чи якось допомогти українцям побудувати свою державу не було», — стверджує Акім Галімов.
Чому нацисти вважали, що мають право розпоряджатися нашою землею? Відповідь крилася у псевдонауковій расовій теорії. Вона стала інструментом, що дозволяв перетворити цілу націю на обслуговуючий персонал для імперії.
«Нацисти ділили людей на вищі раси, здатні організовувати державні механізми, та нижчі, до яких вони зачисляли і нас, українців. За цією схибленою логікою вищі раси мають управляти нижчими. З точки зору нацистів, це був природний процес еволюції», — пояснює Акім Галімов.
Більше про те, чим займалися нацисти в Україні та які скарби шукали на півдні нашої країни, дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також: