«Вода гасить полум'я і Україна не досягає успіху»: «перевернутий» прапор і інші популярні міфи про наш символ

Справжня історія

Як не дивно, досі точаться суперечки про правильність розташування кольорів на нашому стягу.

Деякі «експерти» навіть вбачають у цьому причину наших негараздів, але давайте розберемося, звідки взагалі ростуть ноги у цих міфів. 

Існує поширене повір'я, що «жовтий колір означає сонце, а синій – воду. Сонце – стихія вогню і має бути над синім, стихією води. А від того, що вода гасить полум'я, Україна ніяк не може досягти успіху». Дослідник історії Акім Галімов відкрито заявляє, що ці твердження — повна нісенітниця. Такі містичні пояснення, за його словам, не мають під собою жодного історичного підґрунтя. Тож звідки ж взялися ці версії?

Аргумент №1: плутанина часів УНР

Один з найпоширеніших аргументів на користь «перевернутого» прапора — це те, що на плакатах та у спогадах учасників подій 1917-1920 років час від часу фігурував жовто-синій стяг. І справді, у виданнях тих часів можна побачити різні варіанти розміщення кольорів. Навіть сам лідер Української Народної Республіки Михайло Грушевський у спогадах згадував прапор як синьо-жовтим, так і жовто-блакитним.

Але, як пояснює Акім Галімов, ця плутанина має дуже просте пояснення: прапор тільки входив у масовий вжиток по всій території України. Порядок розміщення кольорів ще не був усталений і не став звичним для людей. Водночас, Галімов наголошує: 

«В офіційних документах жодного разу не згадується перевернутий варіант прапору, лише синьо-жовтий». 

Аргумент №2: обман зору на чорно-білих фото

Ще один аргумент, який часто наводять прихильники «перевернутого» прапора, стосується фотографій періоду боротьби за незалежність 1917-1920 років. На деяких знімках може здатися, що стяги дійсно жовто-сині – темні смуги знизу, світлі зверху. Проте, і тут є цілком логічне пояснення, пов'язане з технічними особливостями того часу.

«Таке сприйняття пояснюється специфікою передачі кольорів на чорно-білих фото. До середини XX століття жовтий виглядає темніше, а блакитний або синій – світліше. Все через недосконалість фотоматеріалів при передачі кольорів, яку вдалося виправити у другій половині століття завдяки розвитку технологій», - розкрив «секрет» Акім Галімов. 

Отже, те, що здається «перевернутим» прапором, насправді є оптичною ілюзією, спричиненою застарілою фототехнікою.

Аргумент №3: міфічне затвердження Центральною Радою

Третій, і мабуть, найсміливіший аргумент, стверджує, що 22 березня 1918 року Центральна Рада нібито офіційно затвердила жовто-синій прапор, а гетьман Скоропадський, прийшовши до влади, змінив розташування кольорів. Але і ця версія розсипається, стикнувшись з історичними фактами. 

«Насправді, жодного прапора 22 березня 1918 року Центральна Рада не приймала. Цього дня лише розглядалися малюнки герба УНР, і про прапор на засіданні мови взагалі не було», - категорично заперечує дослідник історії.

Отже, міфи про «перевернутий» прапор, які подекуди досі циркулюють у суспільстві, не витримують перевірки історичними фактами та логічним аналізом. Український прапор, синьо-жовтий, символізує мирне небо над золотим пшеничним полем, і саме таким він офіційно затверджений та визнаний у всьому світі.

Більше цікавого про історію нашого символу незламності – у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз: 

Читай також:

Космос сьогодні — це велика політика і ще більші гроші, але для України це, перш за все, історія одного генія, якого власна совєтьська держава намагалася стерти на порох. 
Історія Олександра Швеця – це не просто розповідь про успіх, це історія про те, як пристрасть та наполегливість можуть творити справжні дива.
Американський фізик Джон Атанасов у 1930-х роках опинився у глухому куті, коли його амбітна ідея — створити машину, яка б миттєво розв’язувала надскладні рівняння — просто не «злітала». 
Поки сучасний світ чекає на появу «5G», високо в українських горах сотні років працювала система зв'язку, яка не залежала від супутників чи електрики.
23032026
Небо іноді дарує сюрпризи, які не передбачиш жодним прогнозом погоди...
23032026
Анонси 2+2
У суботу, 4 квітня, о 18:00 на стадіоні ім. Валерія Лобановського київське «Динамо» прийматиме львівські «Карпати». Пряма трансляція — на телеканалі 2+2.