Це історичне рішення і досі викликає дискусії в Україні, де багато хто вважає, що це була окупація.
Що кажуть історики?
Український дослідник історії Київської Русі Вадим Арістов застерігає від використання сучасних понять для оцінки середньовічних подій. Він наголошує, що державність у той час мала зовсім інший характер, а Казимир III був родичем волинської династії, яка на той момент вимерла.
«Не слід сприймати це як захоплення однією національною державою земель іншої національної держави. По-перше, державність тоді була іншою, а по-друге, Казимир був близьким родичем тієї волинської династії, яка на той момент припинила своє існування», — стверджує Арістов.
Професор Варшавського університету Хєронім Ґраля додає, що Казимир III виступав як спадкоємець Рюриковичів і легітимний наступник Романовичів.
Сьогодні багато українців і поляків вважають, що в середньовіччі вони були ворогами. Однак і в цьому питанні історики застерігають від такого спрощеного погляду.
«Це ретроспективне накладання на середньовіччя понять 19 і 20 століть, коли вже сформувалися дві нації. У національних міфах часто сучасні стандарти оцінки накладаються на минуле», — зазначає Арістов.
Історія середньовічної взаємодії України та Польщі має важливе значення для сучасних відносин між двома країнами. Вона багата і драматична, і нею варто пишатися.
«Це капітал тисячолітнього сусідства, винятково тісних зв'язків в історії континенту. Якщо ми дозволимо нав'язати собі думку, що ці контакти — це лише традиція суперництва, то ми програємо, — підкреслює Ґраля. – Нам кажу, що ми можемо разом входити до Європи. Але навіщо входити туди, де ми перебуваємо вже тисячу років. Історія навчає але тільки тих хто хоче навчатися».
Більше цікавих фактів про україно-польські відносини в середньовіччі дізнавайся в проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також: