Ця трансформація відбулася завдяки невтомній діяльності варягів, які з IX століття створили одну з найважливіших торговельних артерій середньовічного світу – легендарний шлях «із варягів у греки».
Починаючи з 901 року і аж до 1100 року, саме варяги відіграли ключову роль у формуванні Києва як динамічного центру комерції. Вони не просто захопили місто, а й усвідомили його унікальне географічне положення на Дніпрі. Цей шлях став своєрідним економічним мостом, що з'єднав холодні скандинавські країни з розкішною та багатою Візантійською імперією.
«У Києві на Подолі, так він існував уже тоді, постійно зупиняються купці, здійснюють продажі та обміни товарів. Економіка міста стрімко розвивається. Одним словом, Київ ставав дуже багатим містом», – розповів дослідник історії Акім Галімов.
Звичайно, шлях «із варягів у греки» був складним і небезпечним, але прибутки від торгівлі були настільки значними, що ризик був виправданим. Поділ, розташований на березі Дніпра, був тодішнім торговим портом та ринком, де вирувало життя. Тут зустрічалися купці з різних куточків світу – від далекого Півночі до південного Середземномор'я. Вони привозили хутра, мед, віск, зброю, ювелірні вироби, спеції, тканини та багато іншого.
Такий інтенсивний обмін товарами сприяв не лише збагаченню міста, а і його культурному та соціальному розвитку. Київ ставав не просто транзитним пунктом, а місцем, де осідали торговці, ремісники, де розвивалася інфраструктура, а місто приваблювало нових мешканців. Величезні потоки товарів і людей перетворили Київ на космополітичне місто, де перетиналися різні культури та мови.
У 945 році київський престол перейшов до малолітнього сина Ігоря – Святослава. Але поки він був малим, фактично країною правила Ольга, його мама.
Чим вона відома в історії Київської Русі, розповів дослідник історії Акім Галімов у своєму проєкті:
Читай також: