Вже третій рік триває криваве повномасштабне вторгнення росії в Україну, проте в українських містах досі багато символів часів Російської імперії. Наприклад в Полтаві, просто в центрі міста стоїть 16-метровий монумент Слави, збудований до 100-річчя Полтавської битви і відкритий 27 липня 1811 року. І це не просто красива споруда, а багатошаровий символ, який приховує в собі глибокий історичний та ідеологічний сенс.
Цей монумент в Полтаві став одним із інструментів утвердження Російської імперії. Образ орла, що розправив крила, символізував владу та домінування.
«Коли ми розглядаємо цей пам'ятник, то важливо розуміти, що він весь – від підніжжя, до орла – пронизаний складовою «руского мира», яка полягає у всесвітньому пануванні росіян, в тому числі, й в поглинанні України», - вважає представник Інституту національної пам'яті Полтавській області Олег Пустовгар.
Цікавим є той факт, що під орлом на монументі вигравіровано зображення шведського краба – символ королівства Швеції за часів Карла XII. За словами дослідників, це не просто декоративний елемент. Швидше за все, це символічне зображення перемоги над шведським королем і його військом.
«Цей монумент – не просто пам'ятник перемоги, а проголошення ідеї російської експансії, – каже Олег Пустовгар. – Він мав на меті не лише увіковічнити історичну подію, але й залякати сусідів, продемонструвати силу та могутність Російської імперії».
Сьогодні, коли росія знову розв'язала війну проти України, значення Полтавського монумента Слави набуває нового виміру. Він стає символом імперських амбіцій, які не мають меж.
«Ніхто не заперечує, що пам'ятник це – високе мистецтво, але його завдання було саме духовне поневолення українців. – каже Олег Пустовгар – Дуже важливо розуміти, що зараз концепція монумента – орел панує над крабом, як Російська імперія над Швецією – є однією із таких ідеологічних підґрунть вже для продовжувача справи Петра І – путіна, для цієї геноцидної війни проти українців».
Тож цьому Монумент Слави «руского мира» досі стоїть в центрі українського міста? Відповідь на це питання шукав дослідник історії Акім Галімов. Подробиці – у відео:
Читай також: