Сучасний українець звик до швидких, комфортних нічних експресів, які долають сотні кілометрів, поки ми спимо. Але як виглядали перші залізничні мандрівки, коли про освітлення та високу техніку безпеки годі було й мріяти?
Саме 3 листопада 1861 року ця історія почалася. Вперше українськими землями (на той час у складі Австро-Угорської імперії) пролунав гудок пасажирського потяга. Це був іменний паротяг «Ярослав», який вів перший пасажирський потяг за маршрутом Відень – Перемишль – Львів.
Сьогодні, щоб доїхати з Перемишля до Львова, знадобиться лише кілька годин. Тоді ж маршрут затягнувся на цілих дві доби. Чому? Причина, яка шокує сучасного мандрівника, була цілком буденною для ХІХ століття: уночі ніхто не їздив.
Директор музею історії Львівської залізниці Роман Патик розкрив несподівані деталі тогочасних мандрівок. Перший пасажирський потяг, стартувавши з Відня, зупинився на ніч у Перемишлі, а до кінцевого пункту – Львова – прибув лише наступного дня по обіді.
«Фактично до 1890-х років вночі ніхто не їздив, – пояснює Роман Патик. – У ті часи ще не було нормальних освітлювальних приладів. Це була звичайна техніка безпеки».
Світлових сигналів, надійних гальм і звичних нам сьогодні засобів контролю тоді просто не існувало. Як тільки починало сутеніти, машиніст давав сигнал і зупинявся на станції.
Це означало, що для пасажирів подорож закінчувалася... до ранку.
«А щойно потяг зупинявся на ніч, пасажири змушені були виходити. Вони залишали вагони і йшли шукати прихисток: хтось у готелі чи заїжджі двори, хтось – у прості корчми, а інколи й багатші селяни приймали мандрівників на ніч», – розповів пан Патик.
Залізнична станція фактично перетворювалася на логістичний хаб, навколо якого процвітав малий готельний бізнес. Зранку ритуал повторювався: машиніст подавав сигнал у дорогу, і всі сідали назад у вагони, продовжуючи свій шлях.
Це здається неймовірним і навіть трохи кумедним для нас, але саме такі вимоги до техніки безпеки панували у перші роки існування залізниці в Україні.
А от як на перший потяг, який прибув до України відреагували люди і чому були занепокоєні, дивись в проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також: