Загадки кривавого повстання XVIII століття: що таке Коліївщина та чому про неї говорять досі?

Справжня історія

Історія України сповнена драматичних подій, які досі викликають палкі дискусії та суперечки. 

Серед них особливе місце займає Коліївщина – повстання, що спалахнуло на Правобережжі у 1768 році, і залишило по собі кривавий слід та безліч запитань. Якщо ви чули про гайдамаків, але ніколи не занурювались у деталі цього буремного періоду, ця стаття саме для вас.

Щоб зрозуміти Коліївщину, треба перенестися у XVIII століття. Правобережна Україна тоді перебувала під владою Речі Посполитої. Шляхта володіла землями та маєтками, а селяни, які століттями терпіли гніт, були доведені до відчаю. Саме в цей напружений час, 6 червня 1768 року (за новим стилем), в урочищі Холодний Яр на Черкащині, поблизу гетьманської столиці Чигирина, зібралися кілька сотень повстанців. На чолі цього руху стояла група запорозьких козаків, а їхнім беззаперечним лідером був Максим Залізняк.

Ці люди розпочали похід проти шляхти, а також проти євреїв та уніатських священників. До запорожців масово приєднувались звичайні селяни. За лічені дні повстанці взяли Жаботин, Смілу, Черкаси, Богуслав, Канів, Лисянку – хвиля повстання стрімко набирала обертів.

Через два тижні після початку повстання, 20 червня 1768 року, люди підійшли до міста Умань. Тут до них приєднався ще один легендарний лідер – Іван Гонта. Цікавий факт: до цього повстання Гонта служив у київського воєводи і очолював загін надвірних козаків – по суті, охорону міста, яку утримувала шляхта. Але тепер він став на бік бунтарів.

А вже 21 червня 1768 року Умань пала. Як зазначає дослідник історії Акім Галімов, після взяття міста повстанці на чолі з Гонтою та Залізняком вчинили криваву розправу над мирними жителями. 

«Джерела та свідчення очевидців вказують, що жертвами переважно були поляки, євреї та уніатські (греко-католицькі) священники. Не жаліли ані дітей, ані жінок, ані старих людей, – підкреслює Галімов. – За різними оцінками, від рук повстанців загинуло від двох до 20 тисяч людей лише в Умані. І це був лише один з епізодів. Подібні масові вбивства відбувалися в різних містечках протягом місяця».

Саме ці події і отримали назву Коліївщина. Вважається, що вона походить від слова «колій». 

«В українських селах і досі так називають людину, яка професійно може заколоти свиню одним ударом у серце, щоб потім зробити з неї свіжину», - каже Акім Галімов. 

У повстанні брали участь не лише гайдамаки, а й надвірні козаки, селяни та міщани. За різними оцінками, всього їх було близько 10 тисяч, хоча іноді називають і цифру 30 тисяч.

Багато українських дослідників називають Коліївщину національно-визвольною боротьбою проти Речі Посполитої. І дійсно, це був вибух народного гніву проти багатовікового поневолення та несправедливості. 

Однак у поляків є своя версія цих подій. Більше про неї – у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:

Читай також:

Те, що театрали та кінорежисери роками називали «магією сцени» або внутрішнім перемикачем, насправді є чітким та дещо лякаючим фізіологічним процесом.
Перші години після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС чітко оголили головний принцип радянського керівництва — захищати честь мундира, навіть коли навколо плавиться пресований графіт і зашкалюють дозиметри. 
У 1960-х роках бразильський режисер Аугусто Буал вирішив повністю змінити правила театрального мистецтва і переніс сцену туди, де її ніхто не очікував побачити. Він створив так званий «невидимий театр». 
07052026
Згідно із законом збереження енергії, вона нікуди не зникає, а лише змінює форму.
Сьогодні сцена перетворюється на простір, де цифрові технології та інженерія працюють нарівні з режисером, щоб викликати у глядача максимальний емоційний відгук.
Коли ми говоримо про аварію на ЧАЕС, то часто згадуємо помилки персоналу чи фатальний збіг обставин під час експерименту. Проте справжня причина трагедії була закладена в фундамент станції ще на етапі креслень.