У середині 80-х років на території НДР налічувалося 777 радянських військових містечок, де розміщувалося понад пів мільйона солдатів і офіцерів та 115 тисяч одиниць бойової техніки. Це була не просто присутність, а всеосяжний контроль, де спецслужби відігравали ключову роль.
«Існувало навіть так зване «Товариство радянсько-німецької дружби». Ця формальна організація була недоступною для пересічних громадян обох країн. Вона складалася виключно зі співробітників Штазі (Міністерства державної безпеки НДР) та КДБ. Це була ширма, офіційне прикриття для їхньої тісної співпраці. Хоча КДБ почувався у Східній Німеччині як удома і мав резиденції по всій країні, вони дотримувалися конспірації і не афішували свою діяльність», - розповів дослідник історії Акім Галімов.
Чим же займалося КДБ у Східній Німеччині? Глобальна мета Радянського Союзу полягала у насадженні своєї моделі соціалізму в усьому світі. Уся «брудна робота» для втілення цієї високої мети лягала саме на зовнішню розвідку. Це включало:
- Здобуття компромату на ключових осіб західних держав.
- Вливання дезінформації.
- Розхитування політичних настроїв.
У Східній Німеччині КДБ активно вербувало іноземців, студентів, а також кваліфікованих технічних спеціалістів. Мети були різні: одних готували для впровадження у спецслужби західних країн, інших – у провідні промислові компанії та інші організації. У цьому процесі вербування агентів КДБ часто допомагало Штазі.
«До 1985 року Штазі вважалося однією з найпотужніших спецслужб світу, – розповів Акім Галімов. – Під ковпаком цієї організації був без перебільшення кожен німець і кожен іноземець, що перетинав кордон Східної Німеччини. Досьє складали навіть на школярів та пенсіонерів».
Штазі було роздуте до неймовірних масштабів. Активну участь у стеженні один за одним брали й самі німці. Як пізніше дослідили німецькі історики, у 80-х роках таємна поліція налічувала 91 000 співробітників і 300 тисяч позаштатних агентів. Це означає, що кожний 50-й громадянин Східної Німеччини співпрацював зі Штазі. Це був рекордний у світі показник насичення суспільства агентурою.
І активну участь в розвитку цього направлення приймав особисто путін. Більше про це – у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також: