Історики, керовані російсько-радянською ідеологією, роками намагалися нав'язати думку, що доба Литовського правління була періодом занепаду для Русі. Проте, реальність свідчить про зворотне: кінець XIV століття став часом розквіту, особливо під правлінням великого князя Литовського і Руського – Вітовта.
«Правління Вітовта – це період розквіту Литовсько-Руської держави. Його вважають національним героєм Литви. На жаль, ми, українці, мало що знаємо про нього, і це велика втрата. Адже він – наш національний герой. – стверджує дослідник історії Акім Галімов, – По-перше, Вітовт не втручався у внутрішні справи українського населення, забезпечивши культурну та економічну автономію. По-друге, він розпочав масштабну розбудову українських земель».
Цікаво, що в церковних поминальних книгах часів Московської церкви будь-які згадки про Вітовта були навмисно стерті. Однак, завдяки кропіткій роботі Акіма Галімова та Оксани Прокоп'юк, які досліджували стародавні молитовники Києво-Печерської лаври, вдалося відновити стерті записи. Літера за літерою, вони відтворили ім'я, яке століттями намагалися стерти, щоб приховати тісні культурні та економічні зв'язки України із Заходом.
Що ж саме зробив Вітовт для українських земель?
«Він прагнув забезпечити вихід до Чорного моря та колонізувати українське Надчорномор'я. Цей процес відбувався у кілька етапів. На першому етапі Вітовт укріпив прикордонні руські міста. Саме тоді на карті з'явилися або були суттєво розбудовані Вінниця, Черкаси та Брацлав, який згодом став центром воєводства та головним містом українського Поділля. Збудувавши фортеці та розмістивши військові загони, Вітовт перейшов до другого етапу – розбудови Надчорномор'я. Він зводив фортеці та замки в місцях активної торгівлі або в стратегічно вигідних локаціях», - розповів Акім Галімов.
Серед основних міст, заснованих або укріплених Вітовтом, – Коцюбіїв (Хаджибей), де згодом виросла Одеса; Дашів (Очаків), де був збудований замок; Вітовтова митниця (Берислав); Виноградна Круча (Миколаїв), де з'явився замок і митниця. Масштаби його діяльності вражають.
Але куди згодом поділась Литовсько-Руська держава? Відповідь – у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також: