Сучасна людина звикла, що правила віри записані у священних книгах, а канони чітко регламентовані. У наших предків усе було інакше. Дохристиянські вірування не мали єдиного зводу законів, а найдавніші мешканці цих земель не залишили нам мемуарів чи релігійних маніфестів. Навіть те, як вони офіційно себе називали, досі залишається загадкою для науки.
Як за таких умов реконструювати світогляд людей, що жили тисячоліття тому? Дослідник історії Акім Галімовау своєму проєкті виділив два головні шляхи, якими сьогодні рухаються науковці.
Перше джерело — це писемні пам’ятки вже християнської руської доби.
«Зміна релігійних епох ніколи не відбувається за один день. Старі традиції, звички та страхи залишалися в головах людей століттями, накладаючись на нове вчення. Церковні автори, описуючи боротьбу з язичницькими обрядами або намагаючись їх переосмислити, мимохідь зафіксували для нас імена давніх богів та логіку тогочасних ритуалів», - розповів дослідник історії.
Другий, значно наочніший шлях — це археологія.
Речові докази, знайдені в землі, часто говорять переконливіше за тексти. Мова йде про культові статуетки, обрядовий посуд та масштабні сакральні споруди, вік яких вимірюється тисячоліттями. Одна з таких знахідок повністю змінила уявлення про масштаби прадавніх культів.
«14 років тому в селі Небелівка, що на Кіровоградщині, археологи розкопали гігантську трипільську будівлю. Сказати, що її розміри вражають — це нічого не сказати. Конструкція мала параметри приблизно 20 на 60 метрів. Для порівняння, це площа сучасного чималого супермаркету або кількох багатоквартирних будинків. Дослідники припустили, що зводили її не для житла, а для великих суспільних зібрань», - поділився Акім Галімом.
Коли дослідники ретельно вивчили кожен квадратний сантиметр об'єкта, на світ з'явилася наукова версія. Всередині споруди виявили специфічний посуд із символікою, що вказувала на культ Місяця. До того ж сама будівля мала чітку астрономічну орієнтацію: її головний вхід дивився точно на схід сонця. За словами українського археолога Михайла Відейко, це міг бути храм, пов'язаний з поклонінням небесним тілам, місяцю і сонцю.
«Така логіка прадавніх людей цілком зрозуміла, якщо зважити на умови їхнього існування. Тисячі років тому виживання громади повністю залежало від природних факторів. Чи піде вчасно дощ, чи не спалить сонце посіви, чи буде врожай і, зрештою, чи вистачить їжі на зиму — на всі ці питання відповідала природа», - зазначив Галімов.
Людина прагнула не підкорити довкілля, а домовитися з ним. Перші релігійні системи будувалися навколо ідеї балансу та добрих стосунків із навколишнім світом. Саме так народилися культи, де головними об'єктами поклоніння стали небесні світила, земля, стихії та зміна пір року.
Віра з прадавніх часів впливала і впливає на повсякденне життя людини. Всю історія релігії в Україні дивись в проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також: