Вона пронизує країну сталевими артеріями, перевозячи мільйони пасажирів та тонни вантажів. Але з чого ж насправді починалася ця грандіозна історія на українських землях? Насправді, перші спроби прокласти колії були... на Кримському півострові, і їхнє виникнення було тісно пов’язане з підприємництвом та великою війною.
Якщо говорити про найперші прокладені рейки, то тут історія веде нас у 1843 рік. Відставний мічман Чорноморського флоту Дмитро Волохов, який володів кам’яним кар’єром в Інкермані, вирішив максимально спростити транспортування видобутих брил. Замість візків він замовив будівництво колій.
«Інкерманська залізниця, так вона називалась, була завдовжки усього кілометр. Використовували кінну тягу, а не парові локомотиви. Тому вважати її повноцінною першою залізницею на наших землях я би не став. Але і не згадати про цей перший кілометр колій теж було би помилкою», — розповів дослідник історії Акім Галімов.
Цікаво, що згодом саме цим маршрутом пролягла повноцінна залізнична гілка, що з’єднала Лозову (Харківська область) із Севастополем. Але справжній залізничний прорив відбувся трохи пізніше і з зовсім іншої причини.
Справжня, хоч і тимчасова, залізниця з паротягами з’явилася на території сучасної України у розпал Кримської війни (1853-1856). У 1855 році фронт зав’яз біля Севастополя, який взяли в облогу союзні війська: Османська імперія, Велика Британія, Франція та Сардинське королівство.
Проблема, що поставила під загрозу усю операцію, була до банальності проста: логістика. Як швидко доставити тонни боєприпасів та продовольства з порту до передової? Тут на допомогу прийшла Велика Британія — батьківщина залізниці, яка щойно пережила масштабний «залізничний бум». Британці діяли блискавично.
«Досвідчені англійські інженери за два місяці проклали 23 км залізниці від Балаклави до Севастополя», — пояснює Акім Галімов.
Завдяки британській ефективності та залученню досвідчених моряків, будівництво залізниці просувалося із неймовірною швидкістю. Відомий британський офіцер Генрі Гю Кліфорд навіть занотував у своєму щоденнику:
«Я був вражений, побачивши прогрес будівництва залізниці в Балаклаві… моряки виконують за день роботи більше, ніж полк англійських солдатів за тиждень».
Так на карті з’явилася Велика Кримська центральна залізниця, відома також як балаклавська. Вона кардинально змінила логістику союзників, забезпечивши безперебійне постачання, і, як наслідок, зіграла вирішальну роль в облозі Севастополя.
Російська імперія зазнала поразки. Союзники досягли своїх цілей, припинивши російську експансію. Але, не маючи наміру окуповувати Крим, вони просто пішли з півострова.
А що ж сталося із цією стратегічною «залізкою»? На жаль, її доля була сумною, але показовою.
«Після закінчення війни росіяни залізницю розмародерили, колії розібрали і продали Османській імперії, англійські паротяги і вагони — в далеку Аргентину», — підсумовує Акім Галімов.
Це була виключно військове спецколія. А от реальна ж історія української залізниці в сучасному розумінні починається на заході нашої країни з рейсу Відень-Львів. Більше про неї – в проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також:
- Обличчя Ярослава Мудрого: історики показали, як насправді виглядав творець «золотої доби» Русі
- «Повість временних літ» може бути не літописом, а першим PR-документом Русі: Ярослав Мудрий насправді - «Окаянний»?
- Сімейні драми Київської Русі: як через багатодітність Володимира Великого ледь не розпалася держава?