Проте, поки цивільне населення залишалося в невідомості, силовики отримали чіткі інструкції. Замість масштабної евакуації чи розгортання пунктів радіаційного захисту, влада переймалася іншим — контролем над думками громадян.
Нові факти про перші дні катастрофи стали відомі завдяки дослідженню історичних архівів у проєкті дослідника історії Акіма Галімова. Оприлюднені документи доводять, що головним страхом системи була паніка, і для її придушення задіяли спеціальні підрозділи.
«Уже в першу добу після аварії до Прип'яті терміново відправили оперативників Сьомого управління МВС СРСР. Цей підрозділ спеціалізувався на зовнішньому спостереженні та негласному контролі», - розповів Акім Галімов.
Згідно з розсекреченою таємною довідкою про участь силовиків у забезпеченні порядку, оперативники прибули на місце подій о 10-й ранку 26 квітня — усього за кілька годин після вибуху.
«Негайно розсередитися по місту Прип'ять, а також ряду селищ і шляхом негласного спостереження приступити до вивчення громадської думки про міри з ліквідації наслідків аварії, які приймає держава», - процитував завдання, яке отримали радянські агенти дослідник історії.
Працівники управління мали виявляти людей, які поширювали критичну інформацію або, як тоді вважали у кабінетах, «хибні чутки». Таких громадян ідентифікували та передавали для подальшого затримання.
Водночас документи детально фіксують інший, трагічний бік тих подій. Звичайні рядові співробітники Міністерства внутрішніх справ опинилися в епіцентрі катастрофи й виконували обов'язки ціною власного здоров'я.
«Пожежники МВС першими приборкували вогонь на даху зруйнованого реактора, отримавши смертельні дози радіації. Після того, як 27 квітня мешканців Прип'яті нарешті евакуювали, місто не залишилося порожнім. Міліцейські патрулі тримали оборону проти мародерів, охороняючи залишене майно у квартирах», - навів приклади Акім Галімов.
Охоронці правопорядку залишалися на зараженій території без належних засобів захисту. Радянська система використовувала людський ресурс як інструмент для приховування власних прорахунків і водночас як єдиний щит для ліквідації наслідків масштабної техногенної катастрофи.
Більше шокуючих фактів про найбільшу у світі ядерну катастрофу дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також: