Віденський граф з українським корінням: як живе нащадок останнього гетьмана України

Справжня історія

Грегор живе у Відні, але відчуває глибокий зв'язок з Україною

У самому серці Відня, серед елегантних будинків та вузьких вуличок, живе людина, чиє ім'я тісно пов'язане з історією України. Грегор Розумовський – нащадок останнього гетьмана України Кирила Розумовського, чиє ім'я досі викликає трепет у серцях істориків та патріотів.

«Квартира Грегора світла і дуже сучасна, зовсім не схожа на якийсь палац хоча скрізь розвішені портрети його пращурів, які мали графський титул. Родина Розумовських була і досі є частиною дуже вузького прошарка європейських аристократів», - розповів дослідник історії Акім Галімов, який був в гостях у нащадка останнього гетьмана України. 

Квартира Грегора – це відображення його життя. Він поважає своє коріння, але живе сьогоденням. Портрети його пращурів, які розвішані повсюди, не просто прикраси, а зв'язок з минулим, з історією роду та Україною. Грегор має офіційний титул графа, який він успадкував від своїх предків. 

«Наш перший титул ми отримали від імператора Священної Римської імперії Карла VIІ, – пояснює Грегор. – Це довга і складна історія, але вона є частиною нашої ідентичності».

Особливе місце в квартирі Грегора займає літографія з портретом Кирила Розумовського. На ній гетьман зображений у повній титулатурі, перекладеній латиною.

«Це оригінальна літографія, – каже Грегор. – На ній можна побачити повну титулатуру гетьмана, що свідчить про його високий статус. Наприклад, «кояк» у перекладі з латини означає «запорізькі козаки», а слово «гетьман» також означає «герцог» - це можна сказати трохи нижче за короля». 

В колекції Грегора є фото палацу в Батурині, який побудував сам Кирило Розумовський. На жаль, з часом садиба занепала.

«Мій прадід Каміл приїхав до України, щоб відновити палац, – розповідає Грегор. – Він сподівався, що хоча б один з його синів повернеться в Україну. Але Перша світова війна зруйнувала ці плани. Мій дядько Лео, який міг би успадкувати Батурин, загинув на війні».

Незважаючи на те, що Грегор живе у Відні, він відчуває глибокий зв'язок з Україною, цікавиться її історією та культурою. 

Як сини родини Розумовських із пастухів за короткий час перетворились на людей, які відіграли важливу роль в історії України? А також, які таємниці приховує їх маєток в Лемешах, де вони народилися? Про це і більше дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз: 

Читай також:

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.