Битва під Оршею: як Костянтин Острозький із 15-тисячним військом помножив на нуль 80-тисячну армію Московії?

Справжня історія

Чисельна перевага ворога нічого не варта, коли на твоєму боці правда, рідна земля і холодний розрахунок великого полководця.

Кремлівські методички роками вбивали нам у голови солодку казку про «братські народи», які нібито вийшли з однієї колиски та завжди дихали в унісон. Нам розповідали про генетичну єдність, спільну кров і те саме міфічне «адін народ», яке сьогодні стало виправданням для ракетних ударів. Чи справді ми колись були єдиним цілим, чи це просто затяжна історична галюцинація москви?

БИТВА, ЯКУ ХОЧУТЬ ЗАБУТИ В РФ

У вересні 1514 року на берегах річки Кропивна, що біля Орші, розгорнулася подія, яка згодом шокує всю Європу. Співвідношення сил виглядало катастрофічним. Московське князівство виставило величезну 80-тисячну армію. Їм протистояло об’єднане військо Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, яке налічувало лише 15 тисяч воїнів.

Математично перемога Московії здавалася неминучою. Проте за справу взявся Костянтин Острозький — руський князь і досвідчений полководець. Він не розраховував на масу, він зробив ставку на професіоналізм та військову хитрість. Європейські хроністи пізніше порівнювали його з античними стратегами, бо те, що він зробив із московським військом, важко було назвати просто боєм. Це була операція з технічного знищення ворога.

Острозький діяв зухвало: він удав, що відступає, заманивши важку московську кінноту на болотисту місцевість, де вже чекали замасковані гармати. Коли пастка зачинилася, почалася справжня м’ясорубка – 15-тисячне об’єднане військо буквально розірвало ворога.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО СЬОГОДНІ?

Дослідник історії Акім Галімов наголошує на важливому нюансі, який москалі намагалися стерти з підручників століттями:

«Назви мають значення. Протистояння йшло між Великим князівством Литовським і Руським та Московією, – зауважив Акім Галімов. – На українських землях люди чітко розуміли, що вони відрізняються від тих, хто живе на півночі. Вже тоді українці та росіяни були різними народами».

Це була не міжусобиця, а війна двох різних цивілізацій. Руська історія, заснована на європейських традиціях, праві та культурі наших територій, зіштовхнулася з агресивним розширенням Московії, яка до справжньої Русі не мала жодного стосунку.

«Є одна історія руська, і вона пов'язана з українськими територіями. І є інша територія — Московія. Між ними прірва», — наголошує дослідник Акім Галімов.

Більше про нашу історію, яку багато хто не знає, дивись в проєкті дослідника історії Акіма Галімова:

Читай також:

Чисельна перевага ворога нічого не варта, коли на твоєму боці правда, рідна земля і холодний розрахунок великого полководця.
Понад шість століть Мачу-Пікчу стоїть високо в Андах, ігноруючи закони сучасної інженерії та руйнівну силу природи. 
Музеї зазвичай асоціюються з тишею, історією та повагою до минулого…
Світ звик думати, що велика війна — це те, що відбувається десь далеко або лише в підручниках історії. Проте сьогодні на мапі Європи є точка, де напруга відчутна майже фізично. 
Ми звикли думати, що історія — це лише нескінченні битви та переділ кордонів, але справжні революції часто відбуваються в кабінетах писарів та майстернях іконописців.