Міни так і сипляться на Світлодарську дугу. Нині це одна з найгарячіших точок на мапі ООС. Попри важкий ґрунт, а там суцільний камінь, хлопці вгризаються кирками й ломами у кожен шмат землі. Тільки глибокі сховки й важкі перекриття можуть врятувати бійців від артилерійських обстрілів.
Збір осіннього врожаю – хвостовиків від мін – те, що хлопці назбирали поруч із позиціями за останні кілька днів.
Ярослав показує свіжу вирву – хлопцю 20 років, ховатися від ворожої смертоносної зброї вже навчився справно. Коли залізяччя припиняє сипатися на голови, відразу біжить до свого "господарства" – мале порося купив у місцевих і вирощує, аби за місяць відсвяткувати день народження.
У Києві відкрилася виставка "Зброя та безпека"
Боєць Віктор пояснює: в ворогів пройшла ротація і нові сусіди навпроти йому особисто не подобаються. Раніше він працював альпіністом у Туреччині, але тут, на Світлодарці, в бронежилеті та з автоматом йому подобається більше.
Аби ворог не дістав – риють щодня. З землею на Світлодарській дузі хлопцям дійсно не пощастило, довбати доводиться всім, чим тільки можна , а вона і то ледве піддається. Боротися доводиться буквально за кожен сантиметр землі.
З іншого боку Світлодарської дуги вже відчувається осінь – тут м’якша земля і простіше облаштовувати позиції. Окопи тут майже в людський зріст, і солдати не зупиняються.
Більше новин з понеділка по п'ятницю о 18:15 у програмі Спецкор на 2+2.