Історія фронтового та музичного собаки Патрона

Спецкор

З диво-захисником України особисто познайомився Спецкор.

Він живе на передовій, у Троїцькому. Знає напам'ять українські пісні та полюбляє Шевченка. І це не про літератора, що раптом опинився на фронті, а про фронтового собаку Патрона, що пройшов чимало найгарячіших точок Донбасу.

Стас виїхав з рідного Донецька восени 14-го, тоді вперше побачив іншу Україну. Його прийняла Вінниця. 

Тепер тут разом і львів’яни, і полтавчани, ділять порівну солдатський пайок та гріються біля одного вогнища навпроти спільного ворога. Від бойовиків летять кулі, а наші бійці на ту сторону посилають пісню. 

У столиці виміряють рівень шкідливих речовин у повітрі за допомоги пересувної станції 

Це Патрон. І він тут влаштовує справжні концерти. Командир Ден дістає корнет, кличе Патрона та грає на вірші Тараса Шевченка. "Реве та стогне Дніпр широкий" – Патронова улюблена пісня.

Сам Ден колись закінчив музичну школу, про музичний інструмент згадав вже на фронті. Корнет лишився від духового оркестру Гранітного, і там же, у Гнутовому, у Дена з’явився виконавець.

З ними обома, кажуть бійці, тепер якось тепліше служиться. 

Більше новин з понеділка по п'ятницю о 18:15 у програмі Спецкор на 2+2. 

Досвід територіальної близькості з агресивним сусідом змушує держави мислити категоріями тотальної оборони. 
У колах світової фінансової та технологічної еліти сформувалася чітка стратегія порятунку на випадок глобального колапсу. 
30082026
Для археологів це роками виглядало майже моторошно: від людини, яка померла тисячі років тому, залишався скелет, а всередині черепа — дивовижно добре збережений мозок...
Історія знає чимало прикладів, коли критична інфраструктура міст раптово змінювала своє первісне призначення, щоб врятувати тисячі життів. 
На початку 20 століття архітектурне обличчя Києва формували переважно золоті бані церков та дзвіниць. Але у 1912 році над Хрещатиком височів силует, який змусив містян здивовано завмирати.