Лютий ворог Кремля: хто вбив чеченського командира в Берліні

Секретні матеріали

Чоловіка застрелили під час прогулянки в парку…

У Німеччині засудили до довічного ув’язнення обвинувачуваного у справі про вбивство колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі, яке сталося 23 серпня 2019 року у берлінському парку Тіргартен. На лаві підсудних 56-річний громадянин Росії і агент ФСБ Вадим Красиков. Він в’їхав до Німеччини за підробленим паспортом на ім’я Вадима Соколова.

Убитий Красиковим Зелімхан Хангошвілі був лютим ворогом Кремля. Під час Другої чеченської війни він командував одним із підрозділів, які боролися проти російської армії. Він вижив після чотирьох нападів, втік з родиною до України, а потім перебрався до Німеччини.

23 серпня 2019 року Хангошвілі прогулювався парком Тіргартен у Берліні, як до нього наблизився велосипедист і вистрілив у спину. Кілер зробив контрольний постріл у голову, сів на велосипед і втік. Затримати вбивцю поліції допомогли свідки.

Кого оголосили персонами нон грата у Німеччині після вироку Красикова? Чому новому уряду країни невигідно ризикувати стосунками з путінською Росією – дивись у сюжеті «Секретних матеріалів» просто зараз:

Loading...

Дивись також:

Більше новин – у проєкті телеканалу 2+2 «Секретні матеріали», з понеділка по п’ятницю, о 17:55. Не пропусти!

Червоний пісок, скелі, виточені вітром у химерні форми, що буквально кидають виклик гравітації, та кольори, які здаються позаземними.
25052026
Нічні знімки нашої планети з космосу зазвичай викликають ілюзію стабільності. Здається, що мереживо міських вогнів залишається незмінним роками. Проте свіжі супутникові дані американського космічного агентства NASA спростовують цей стереотип. 
Коли ми чуємо слово «джин», у голові зазвичай виринає образ синього велетня з діснеївського мультфільму, який слухняно виконує три бажання та ховається у старій лампі. 
25052026
Під час археологічних розкопок у Єрусалимі дослідники натрапили на підземну структуру, яка одразу викликала більше запитань, ніж відповідей...
Успенський собор Києво-Печерської лаври, закладений ще у 1073 році, пережив і навалу орд, і тотальний підрив у часи Другої світової війни.