Телеканал 2+2 спільно з Міністерством оборони України, за участі командувача сухопутних військ ЗСУ Олександра Сирського та начальника ГУР України Кирила Буданова зняли двосерійний документальний проєкт за мотивами щоденників російських окупантів. У першій частині, яка нещодавно вийшла на екрани, розповідають про «Пригоди Ваньки-окупанта на Київщині».
Нагадаємо, що за «геніальним» задумом кремля столицю України росіяни мали взяти за 72 години. Проте сталося не так, як гадалося.
«На кінець третьої доби, згідно задуму росіян вони вже мали підняти прапор російської федерації над Адміністрацією президента України. Повний контроль над усією територією мав бути узятий не пізніше ніж на 14 добу. Оце і був весь план росіян», - розповів начальник ГУР України Кирило Буданов.
І це чітко було прописано у щоденнику одного із окупантів, який знайшли пізніше у деокупованому селі. У ньому був весь шлях російського Ваньки-окупанта – від Чорнобиля до Гостомеля. Описувалися важкі бої та радощі мародерства, думки про міжнародний трибунал та катування священнослужителів. В записах чітко відстежуються і радісні настрої, які з кожним днем перебування в України згорали, як сірник. А все тому, що українські захисники давали гідну відсіч.
Перші ракетні удари по Київщині російська армія завдала одразу після промови путіна. Били по місцях скупчення української авіації, артилерії та ППО. Але з першим ударом вони зазнали першої невдачі. За наказом командуючого обороною Києва генерал-полковника Олександра Сирського буквально за кілька днів до вторгнення, було переміщено літаки, сили ППО та артилерію з місць їхньої постійної дислокації. Тому російські ракети зранку 24 лютого вдарили по порожніх місцях. Потім стратегічно важливим рішенням, аби зупинити ворога, було підняти рівень води у річці Ірпінь.
«Вони заходили з території білорусі та Чернігівської області, намагаючись встановити контроль над приміською зоною Києва, охопивши його. Було прийнято рішення поступово підіймати рівень води в річці Ірпінь. Для цього було знищено декілька споруд по типу дамб. Випущена у певний час і певній послідовності вода зробила неможливим просування далі ворожої техніки», - розповів Кирило Буданов.
Крім цього під Києвом Ванька-окупант зустрівся з 72-ю окремою механізованою бригадою, яка вела основні бої за Київ і ледь забрав звідти ноги. Проте і місцеві його зустріли далеко не з квітами, як він мріяв дорогою до України, а шквальним супротивом. Після пережитого за кілька місяців після вторгнення до Ваньки-окупанта почали приходити правильні думки про трибунал та про війну, а не так звану спецоперацію. На останніх сторінках він зізнається, що розуміє яке майбутнє на нього чекає.
Дивись також у документальному фільмі: що зробили наші військові аби унеможливити перекидання російських сил через Гостомель, як українцям вдавалося збивати супер-броньовані новітні літаки рф зі зброї 70-х років, чому окупанти так жорстоко себе поводили в Україні?
А також – не пропусти другу серію документального проєкту за мотивами щоденників російських окупантів «Пригоди Ваньки-окупанта» вже сьогодні, 6 грудня, о 17:00 на телеканалі 2+2 і дізнаєшся: як українські два танки знищили 18 танків і машин піхоти противника, історію розгрому танкового полку в Броварах, про десятки збитих російських гелікоптерів під Макаровом та про нищівну поразку в Мощуні.
Читайте також:
- Війна у кожен дім: росіянам приходитимуть повістки на могилізацію через смс, електронні листи та соціальні мережі
- «Друга армія світу» ніколи не вміла воювати: дурість російських генералів у війні 1735-39 роках знищила флот імперії на 70%
- Щодня по пів тисячі рашистів віддають свої життя за амбіції бункерного діда: бойові втрати ворога станом на 5 грудня