Полковник запасу Віталій Галіцин добровольцем поїхав на Донбас навчати вояків мінно-підривній справі. За іронією долі - підірвався у замінованій машині і повернувся із зони АТО - незрячим.
Під час спецоперації, деталі якої поки що Віталію розголошувати не можна - загинув його найкращий друг - "Кузьміч". Саме він, як стверджує Віталій взяв на себе основну силу вибуху і врятував інших бійців. Це був один із найавторитетніших і найпрофесійніших вояків Азову, якого поважали не лише "свої", а й ворог.
"Це був добровольчий батальйон, якраз найжарчий місяць у сучасній історії України – це серпень 2014 року. Через 10-15 хвилин після цього акту всі сепарські сайти гриміли, що убрали Кузьміча. І на той час - на 26 серпня – це була дуже велика перемога для них", - згадує Віталій.
Мати бійця Людмила Галіцина дізналася, що її син пішов в АТО вже після поранення.
"Це був шок, лежало тіло все чорне, в осколочних пораненнях і тільки два білих тампони на очах… Ви знаєте, я зібрала усю силу в кулак, я не мала права плакати", - розказує матір. Попри те, що Віталій зовсім не бачить, його мати дозволяє собі пускати сльози лише, коли той спить. Вона усіляко відволікає його від тих страшних подій і в той же час - тримає в курсі того, що відбувається на фронті.
Сьогодні Віталій не може всидіти вдома і вже незрячим продовжує викладати курсантам мінно-вибухову справу.
"Ділиться бойовим досвідом, в нього він дуже багатий: і Ірак, і територія України, і склади. Він користується авторитетом серед людей, які навчаються", - каже командир загону підготовки кінологів Валентин Чорний.
Але найдивніше, каже мати Віталія - те, що її син вже майже рік не може отримати інвалідність. У Мінсоцполітики кажуть, що вже знають про історію Віталія Галицина. А усі складнощі із збором необхідних документів -для отримання необхідного статусу - пов'язують із нещодавною зміною законодавства.
За кілька тижнів у Віталія чергова операція на лівому оці, яка може частково відновити зір бійцю. І, якщо знайдуться на неї кошти - чоловік назавжди зніме чорні окуляри і побачить світ у звичних йому кольорах. Разом ми можемо йому допомогти.