Вже зовсім скоро, а саме з 28 листопада о 20:00, в ефір телеканалу 2+2 глядачі зможуть побачити другий сезон серіалу «Плут». Цього разу авантюрист на прізвисько Плут ризикує бути викритим в поліції, куди він влаштувався під ім’ям свого загиблого друга, тому вирішує «залягти на дно». Тіньовий бізнесмен Кузін запрошує Плута до Лондона, де він може розпочати життя з чистого аркуша. Але повномасштабна війна вносить свої корективи. Плут залишається в Україні, щоб допомогти коханій Олені вибратися з окупованої території. Яка трансформація чекає на головного героя у другому сезоні, розповів актор Андрій Клименков.
В другому сезоні ви прагнули знайти максимальну адаптацію своєму Плуту з українською лайкою. Самі все вишукували чи сценаристи?
Сценаристи проробили величезну роботу. У новому сезоні наші герої не відірвані від реальності, в якій ми живемо, вони так само зіштовхуються з війною та її викликами, проходять переоцінку цінностей, роблять свій вибір. Увага авторів була саме на цьому. Але продюсерка серіалу Олеся Пазенко дозволила мені адаптувати вимову Плута так, як я її відчуваю, щоб вона була органічною для героя, який має непросте, кримінальне минуле. Щира вдячність, що вона довірилася мені в цьому питанні, це рідкість в українському кіновиробництві.
Щодо лайки – це була моя ідея. Коли дублював Плута українською після першого сезону, у нас була справжня гладіаторська бійня, в хорошому сенсі. На деякі репліки я просто казав: «Плут так не говорить. Це не він, це не той настрій. Ну ніколи він не скаже слово «дідько»!». І тоді ми рухалися в бік органічності характеру і його поведінки.
У другому сезоні треба було зробити вже більш складну роботу. Всі ці літературні штампи – «чорт», «дідько» – мали відійти. Тому коли йшла підготовка до зйомок, щовечора я сідав і по 2-3 години вишукував, виписував «смачні» слова. У нас є дуже наелектризована, емоційна сцена, коли до мене прибігає Семен, і виправдовується. Я парирую: «Сьомо, не роби з гівна сметану!». Або мене прийшов рятувати диякон, а в мене до нього недовіра, питаю: «Москалям, серун, служиш!?». Якби замість слова «серун» було «дідько» чи «чорт» – це вже не те.
Є ще репліки «щоб тебе хрущі з’їли» або «щоб тебе гівно доганяло» (звісно, цього не було в сценарії). Але сподіваюся, воно все піде в монтаж (сміється). Щодня я грався в думках подібним накопиченим матеріалом, підбирав, пристрілювався, що могло б влучити і в якій ситуації. Будемо битися до кінця, щоб усе зберегти. А може, щось навіть і покращити на тонуванні.
Cамі теж можете вживати лайливі слівця?
Звісно. Єдине, буває, пролазять російські. «Бляха» лізе дуже часто, але намагаюся заміняти його на слово «курва». Що цікаво, вся російська лайка йде через геніталії, а українська – через дефекацію. Наприклад, коли говорять про щось брудне – про вулицю чи заклад, – кажуть «задристаний». У цьому українська лайка багато в чому схожа на європейську, де правлять бал французьке merde, німецьке Scheisse, Dreck, Lecken Sie mir Arsch та польське gowno.
Андрію, перший сезон «Плута» знімали у квітні 2021-го, другий – у липні 2023-го. На початку зйомок ви писали в Інстаграмі, що персонаж – той самий, тільки людина вже інша. Плута чекає трансформація? Чи мова і про вас самого?
Ми всі змінилися під час війни… І дуже багато чого залежить від того, у кого які пріоритети. Найголовніше – кожен скинув свою маску! Хтось відкрив свої негативні риси, хтось став більш глибинним, чутливим, хтось, навпаки, закрився. Все, що відбувається з нами після 24 лютого 2022, впливає дуже сильно. Наприклад, не закривається вчасно збір на пікап для поранених військових, а я щодня отримую інформацію, що відсоток живих і неушкоджених хлопців цієї бригади зменшився утричі. І від цього ти, хочеш не хочеш, а змінюєшся. І вже іншим їдеш на майданчик, інакше усвідомлюєш життя!
Я не потрапив на фронт, хоча ми на другий чи третій день пішли з дружиною записуватися в ТрО. Тоді була така кількість охочих, що нас не взяли. І хоч я фізично не там, та все ж прив’язаний морально і справами до фронту. Всевишній, мабуть, розпорядився так, що моє місце тут, у волонтерстві, де я розумію, як допомогти військовим.
Хочемо ми цього чи ні, але трансформації відбуваються в залежності від обставин, у які ми потрапляємо. Якщо порівняти, у першому сезоні прослідковувалася якась зухвалість мого персонажа, можливо, певний ступінь егоїзму, то в другому – Плут просто не може приховувати свою чутливість.
7 липня у вас народився син Даниїл. Для когось війна поставила народження дітей на паузу, бо це надзвичайно важко, це і переживання, і стреси. Ви як для себе це вирішували? Що вам додавало віри, що все буде добре?
У мене все навпаки. Я не перший раз одружений. І п’ять з половиною років у попередньому шлюбі ми боролися за те, щоб у нас народилася дитинка. Цього не сталося. І коли мені було 38 чи 39, я почав згасати морально, почав думати, що у мене ніколи не буде дітей. Як сильно хотів дитину, не передати словами! Це була моя мрія, яка не збувалася.
Тому коли Даниїл народився, в нашу сім’ю прийшло найбільше щастя. Мені не було страшно. Як ми потім з дружиною вирахували, наш Даня зачався в день вінчання. Я людина віруюча. Шлях усвідомлень і прийняття був тернистим. Мені дуже пощастило з батюшкою, він людина нового покоління. Знаю його з 2013 року, ходжу в один храм. Це захищає нашу сім’ю. І моя дружина це поділяє. Я ніколи нікому не намагався нав’язати віру. Завжди питаю: а як ти до цього ставишся? Читаю вечірню чи ранкову молитву, вона підходить до мене і каже: я з тобою. Батюшка дав мені зрозуміти: якщо це прийшло, то це прийшло тоді, коли треба, і Всевишній допоможе, щоб з дитиною все було добре.
Збулася моя мрія. Вона в усіх прекрасних сенсах перевернула моє життя. Коли одружуєшся, несеш відповідальність за свої і за дружини слова, думки чи вчинки. Народжується дитина, то ти вже несеш відповідальність за всіх трьох. Даниїл став нашим світлом в майбутнє.
З дружиною Вірою та сином Даниїлом. Фото: особистий архів Андрія Клименкова
Про знайомство з дружиною та родинні мрії, зміну оточення та мовне питання – читайте в інтерв’ю актора серіалу «Плут» Андрія Клименкова у журналі KP.UA.
Читай також: