Пропаганда є одним із найсуттєвіших інструментів будь-якої тоталітарної диктатури. І важливим принципом цієї пропаганди є «культ особистості» або «культ вождя», як стверджує психологиня та психотерапевтка Олена Шершньова. Цей принцип ґрунтується на залежності слабких і покірних людей, які шукають відповідального керівника свого життя.
Історія свідчить про те, що така рабська психологія вкорінялася в менталітет російського народу ще з споконвіку. Коли в 1861 році Російська імперія скасувала кріпацтво, то українці відчували радість і свободу, в той час як росіяни оплакували своє «нещастя». Росіяни вже тоді були втіленням колективного підлеглого, готового просити ласки від свого «хазяїна».
«Вони на колінах йшли під будинки поміщиків і просили, щоб їх не відпускали, - ділиться свідченнями історик та офіцер 3ОШБр Олександр Алфьоров. – Росіянин – це людина, що може існувати тільки в обмеженнях, підкоряючись хазяїнові. Не господарю, а саме хазяїну, який буде ставитися до них, як до собак, тому що в їхній підсвідомості вкоренилося, що чим більше б'ють, тим більше люблять».
Цей історичний контекст розкриває принцип «культу вождя», де влада перетворюється на патологічну залежність і використовує це для маніпулювання, зміцнення свого авторитету та підтримки свого режиму. Водночас, населення стає маріонеткою, виконуючи накази вождя безперечно.
Більше подробиць – у проєкті «Під маскою пропаганди» просто зараз:
Loading...
Читай також: