Із вбивць в герої: як росія створює нових «захисників» з кримінальним минулим?

Під маскою пропаганди

Одним із таких «героїв» став Костянтин Тулінов…

24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Велика війна триває вже третій рік, і російське керівництво використовує різні методи для підняття бойового духу та мобілізації населення. Один із таких методів – створення героїв з людей із сумнівним минулим.

Одним із таких «героїв» став Костянтин Тулінов. Він отримав посмертно звання Героя росії. Відомий режисер Микита Михалков навіть зняв про нього документальний фільм.

«14 липня 2022 року Костянтин дав можливість своїм хлопцям відійти, підірвавши себе гранатою разом із тими бойовиками, що його оточили», - захопливо розповідав режисер.

Але є й інша сторона медалі. Тулінов, на прізвисько «Рудий», тричі був засуджений за викрадення автомобілів, пограбування та збут наркотиків. У тюрмі він співпрацював з адміністрацією, катував та ґвалтував інших арештантів, вибиваючи з них зізнання. Через це злодії в законі винесли йому смертний вирок. Побоюючись помсти, Тулінов добровільно пішов воювати у складі ПВК «Вагнер», де й загинув під Лисичанськом у «м'ясному» штурмі.

Пропагандисти зробили з нього героя, нагородили медаллю за відвагу та виплатили батькам компенсацію. Такий крок мав на меті заохотити інших ув'язнених до участі у війні. Крім того, створення героїв з вбивць та ґвалтівників допомагає відвернути увагу від реальних проблем у країні та надихнути інших на «подвиги».

Більше – у проєкті «Під маскою пропаганди» просто зараз:

Loading...

Читай також:

В султанських палацах функції охорони та нагляду за жіночою частиною двору виконували євнухи. Проте один диктатор з 20 століття перетворив власний гарем на смертоносний загін охорони.
Традиційна шкільна програма міцно закріпила у нашій свідомості образ Володимира Святославича як мудрого державного діяча, святого та хрестителя Київської Русі. 
06092026
Кисень здається невіддільною частиною складного життя...
У масовій культурі міцно вкорінився стереотип про те, що кожен заможний чоловік на Близькому Сході обов'язково утримує розкішний гарем.
Традиція династичних шлюбів, яка століттями панувала в палацах османських султанів, залишила свій відбиток на сучасному турецькому суспільстві.