Акторка Тала Калатай розповіла, що через війну не планувала повертатися на знімальний майданчик

Одна родина. Весілля

Прем’єра стрічки – 27 жовтня на 2+2…

У перші місяці великої війни популярна акторка і телеведуча Тала Калатай припускала, що найближчим часом не повернеться на знімальний майданчик. Але навесні цього року неочікувано отримала роль, від якої не змогла відмовитися — харизматичної директорки школи в серіалі «Одна родина. Весілля» прем’єра якого запланована на 27 жовтня.

В інтерв’ю Тала Калатай розповіла про життя, кіно та прем’єру серіалу на 2+2.

— Яке кіно сьогодні потрібно українцям?

Найперше — якісне. Але у кожного свій запит. Комусь необхідно відволіктися, щоб не втратити глузд, і подивитися комедію. А хтось під час війни може переглядати тільки драми. Тому ми маємо знімати і те, і те. Росіяни роблять багато пропагандистських, але, на жаль, якісних фільмів. Тому ми повинні створювати хороший контрпродукт. Маємо жити, йти вперед, знімати кіно і давати зніматися акторам.

— Ви зізнавалися, що думали про паузу у кінозйомках. Що стало вирішальним аргументом на користь серіалу «Одна родина. Весілля»?

Відверто кажучи, я не уявляла, де взяти ресурс для того, щоб грати, переживати ще якісь життя у кадрі. Але коли отримала запрошення у серіал, мені стало цікаво. Моя героїня Наталка має абсолютно проукраїнську позицію і дуже гаряче її відстоює. Думала, що не зможу проживати чиєсь інше життя, але саме це дало мені сили. Вдячна Наталці за те, що вона мене надихнула. Правду кажуть, що робота лікує.

— Одну зі сцен знімали в Ірпені. Якими були емоції під час зйомок?

Вперше під час повномасштабної війни я була в Ірпені з моєю старшою донечкою, яка там народилася. Маша приїхала до України і попросила мене відвезти її туди. Пам’ятаю, що ховала свої емоції, щоб не засмутити доньку. За кілька місяців після цього ми розпочали в Ірпені зйомки. Я знову побачила руйнування і розплакалася. Їхала дорогами, де гуляла з візочком, і просто не могла зупинити сльози.

Повне інтерв’ю Тали Калатай читай на сайті fakty.ua

Читай також:

Те, що театрали та кінорежисери роками називали «магією сцени» або внутрішнім перемикачем, насправді є чітким та дещо лякаючим фізіологічним процесом.
Перші години після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС чітко оголили головний принцип радянського керівництва — захищати честь мундира, навіть коли навколо плавиться пресований графіт і зашкалюють дозиметри. 
У 1960-х роках бразильський режисер Аугусто Буал вирішив повністю змінити правила театрального мистецтва і переніс сцену туди, де її ніхто не очікував побачити. Він створив так званий «невидимий театр». 
07052026
Згідно із законом збереження енергії, вона нікуди не зникає, а лише змінює форму.
Сьогодні сцена перетворюється на простір, де цифрові технології та інженерія працюють нарівні з режисером, щоб викликати у глядача максимальний емоційний відгук.
Коли ми говоримо про аварію на ЧАЕС, то часто згадуємо помилки персоналу чи фатальний збіг обставин під час експерименту. Проте справжня причина трагедії була закладена в фундамент станції ще на етапі креслень.