Коли вираз «рускіє нє сдаюца» втрачає сенс: до проекту «Хочу жити» звернулися понад 12 000 окупантів

Обережно! Фейк

На базі цієї фрази було вигадано чимало міфів про велич російського народу…

Росіяни дуже люблять створювати фейки, які возвеличують їхню державу та народ. Один із найулюбленіших виразів окупантів - «рускіє нє сдаюца». На базі цієї фрази було вигадано чимало міфів про велич радянських солдат у часи Другої світової. Але згодом їхню фейковість довели дослідженнями та знайденими майже через сто років артефактами.

Але повернемося у наш час. Доказом того, що росіяни здаються і роблять це цілими підрозділами ще й навіть разом з технікою, є звичайна статистка. За офіційною інформацією, операції зі здачі в полон військовослужбовців російської федерації проходять кожні два дні, а до проекту, наприклад, «Хочу жити», куди кожен російський солдат може подзвонити і отримати консультацію з питань, як здатися в український полон, звернулися вже понад 12 000 окупантів! У той час, як інструкція – як правильно росіянину здаватися – за рік набрала майже 3,5 мільйони переглядів.

Другий російський міф – «росіяни своїх не кидають». Але докладніше про нього – у проєкті «Обережно! Фейк» просто зараз:

Читай також:

08052026
Якщо робочий тиждень витиснув із вас усі соки, а мозок вимагає якісного перезавантаження, ви прийшли за адресою. Забудьте про нудні звіти та викиньте з голови побутову рутину. 
Те, що театрали та кінорежисери роками називали «магією сцени» або внутрішнім перемикачем, насправді є чітким та дещо лякаючим фізіологічним процесом.
Перші години після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС чітко оголили головний принцип радянського керівництва — захищати честь мундира, навіть коли навколо плавиться пресований графіт і зашкалюють дозиметри. 
У 1960-х роках бразильський режисер Аугусто Буал вирішив повністю змінити правила театрального мистецтва і переніс сцену туди, де її ніхто не очікував побачити. Він створив так званий «невидимий театр». 
07052026
Згідно із законом збереження енергії, вона нікуди не зникає, а лише змінює форму.
Сьогодні сцена перетворюється на простір, де цифрові технології та інженерія працюють нарівні з режисером, щоб викликати у глядача максимальний емоційний відгук.