Перехід на зимовий час зменшити ризик відключень: як переведення годинників може вплинути на енергосистему України? 

Експерт пояснив, як зимовий час в Україні може пом'якшити пік навантаження на енергосистему.

В Україні наприкінці жовтня відбудеться перехід на зимовий час. Українці переведуть годинники у ніч з 24 на 25 жовтня. Як пише Главред, посилаючись на слова експерта з питань енергетики Сергія Дяченка в коментарі РБК-України, ця зміна часу матиме певні переваги для українців.

Перехід на зимовий час може зменшити потребу в потенційних відключеннях електроенергії, якщо взимку виникне дефіцит потужності, адже переведення годинників узгоджує режим споживання зі світловим днем і пом'якшує вечірній пік навантаження.

Інфографіка: Главред

Дяченко пояснив, що для енергосистеми критичним є не стільки загальний обсяг спожитої електроенергії, скільки різкі стрибки навантаження. Традиційно вони припадають на два проміжки доби: приблизно з 7:00 до 10:00, коли люди збираються на роботу, та з 19:00 до 22:00, коли повертаються додому.

«Коригування часу має як позитивну, так і негативну площину. Для енергетики це однозначно добре, бо все побудовано так, щоб краще вписуватись в світовий день і більш раціонально використовувати електроенергію. Негативний аспект пов'язаний із тим, що потрібно переводити транспорт на нові графіки руху, а це вимагає додаткових витрат», - зазначив він.

Ситуація з обмеженнями для споживачів наразі стабільна, проте експерт не виключає її погіршення в холодний сезон.

«Зараз планових відключень електроенергії немає. Однак, якщо взимку виникне дефіцит потужності, раціональніший розподіл споживання, а саме перехід на зимовий час, може зменшити й потребу в потенційних відключеннях», - зауважив експерт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

03102026
Експерт пояснив, як зимовий час в Україні може пом'якшити пік навантаження на енергосистему.
03102026
Звичайний акумулятор у середовищі з температурою 150°C навряд чи стане надійним джерелом живлення...
Японський рибалка Урасіма Таро врятував черепаху, і вона повела його на дно моря. Там стояв палац морського царя, у якому Урасіма провів кілька днів. Коли він повернувся на берег, з’ясувалося, що на суші минули століття. 
Кракен, Левіафан, Сцилла та інші морські чудовиська могли народитися з реальних спостережень давніх мореплавців.
На дні океану біля японського острова Йонагуні вже майже 40 років шукають відповідь на одне запитання: що перед нами – унікальна природна формація чи сліди людської діяльності, які пережили тисячоліття?